Позиція експертів щодо проектів 1209 та 1210 про вдосконалення адміністрування податків

Експерти з питань податкової політики Економічної експертної платформи проаналізували проекти 1209 та 1210 та зазначають наступне:

 

Метою проектів є вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві, проте частина норм проектів не відповідають зазначеній меті та потребують доопрацювання. Зокрема:

 

- виключається персональна відповідальність інспекторів за необгрунтовані донарахування в акті перевірки - експерти вважають недоцільним таке виключення;

- прибирається максимальний поріг судового збору для оскарження податкових рішень, що призведе до значного ускладнення для бізнесу оскарження рішень

- позапланові перевірки призначаються не за фактами порушень, а при підозрі/сумніві податківців, що може призвести до суттєвих ускладнень для законослухняних  підприємств  

- ПДВ на експорт при перевищенні продажної ціни над собівартістю - ця норма на думку експертів виглядає не доцільною

- доопрацювання потребують зміни до процедур контролю ТЦО, а саме: щодо переліку витрат пов’язаних з обслуговуванням материнської компанії міжнародної групи компаній (пп. 39.3.2.10); щодо визначення вартості нематеріальних активів (пп. 39.3.10); збільшення обсягів та вимог до документації з трансфертного ціноутворення (пп. 39.4.6); щодо офіційної публікації котирувальних цін для цілей ТЦО на сировинні товари - це експеримент вже проводився три роки тому, від нього відмовились, як від невдалого

- курсові різниці виключаються для цілей оподаткування прибутку (100% податкова різниця)

- несе значні ризики посилення адміністративного тиску на платників податків механізм коригування фінансового результату на основі іншого, поширеного тлумачення концепції "розумної економічної причини (ділової мети)". Нова податкова різниця (пп.  140.5.17 ПКУ) створить значні суперечки з контролюючими органами щодо питання витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети

- потребує більш зрозумілого обґрунтування досить адміністративно обтяжливі кроки з: 

(а) поширення правила “тонкої капіталізації” (нова редакція пп. 140.2 ПКУ) на всі кредити, позики та інші боргові зобов'язання, навіть які отримані в Україні (наразі правило діє лише щодо операцій з пов'язаними особами - нерезидентами);

(б) запровадження правила щодо оподаткування так званих “конструктивних дивідендів” (п. 14.1.49);

(в) розширення поняття “дохід з джерелом їх походження з України” (підпункти з) та и) пп. 14.1.54);

(г) впровадження з 01.01.2020 року правила контрольованої іноземної компанії (стаття 39-2 ПКУ), строки виглядають надто нереальними (впровадження КІК потребує мінімум 2-3 роки) 

- рентна плата за мінеральні копалини підвищується у десятки разів, метод оподаткування змінюється на розрахунок корисного речовини не з видобутої, а з збагаченої руди - така значна зміна потребує додаткового аналізу

- збільшення термінів документальних та фактичних перевірок, впровадження значних штрафних санкцій з фіксованим розміром по податковим накладним/розрахункам коригування де відсутній ПДВ (звільнені від оподаткування, нульова ставка), по компенсуючим податковим накладним (пп.198.5 ПКУ) - на думку експертів не є доцільним

- впровадження підвищеної відповідальності за прострочення сплати грошового зобов'язання більше 4,17 млн.грн у розмірі 50% (пп.123.2) - порушує принцип рівності платників перед законом

- набрання чинності Законом з дня наступного за днем його опублікування якщо це відбудеться не з першого дня кварталу (місяця) - породжує проблеми щодо застосування (наприклад скасування квартального періоду по ПДВ для єдиноплатників)

- досить дискусійними виглядають нові норми щодо статусу, оподаткування та перевірок постійних представництв (пп. 14.1.193, 64.5, 78.1.14, 94.2.9 та 141.4.7 ПКУ), фактично створюються передумови “полювання” на незареєстровані ПП, що може негативно вплинути на інвестиційний клімат в Україні.

 

Загалом значна кількість зазначених новацій є жорстко фіскальними та такими що ускладнюють процедури адміністрування та збільшують адміністративне навантаження на платників податків, у певною мірою значно понад обсяг міжнародних зобов'язань України в рамках BEPS Minimum standards.

 

Експерти з питань податкової політики Економічної експертної платформи пропонують обговорити зазначені норми та внести відовідні коригування у проекти законів 1209 та 1210.