Щодо проекту Постанови “Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари/послуги”

Експерти з питань податкової та економічної політики Економічної експертної платформи проаналізували Проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)”.

Проектом Постанови передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційним способом (далі – суб’єкти господарювання), зобов’язані забезпечити можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України (далі – безготівкові розрахунки). На першому етапі це окремі суб’єкти господарювання, які здійснюють зокрема: реалізацію підакцизних товарів, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення, медичну та стоматологічну практики, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів тощо. На другому етапі - до 1 січня 2021 р. – інші суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг), у разі, коли ціна одиниці товару (послуги) становить більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Окремою умовою проекту передбачено, що суб’єкти господарювання повинні забезпечити, щоб ціна товару (послуги) під час здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не перевищувала ціни товару (послуги) під час здійснення оплати за ці товари (послуги) готівкою.

 

Щодо запропонованого регулювання експерти зазначають наступне:

За даними Національного банку України, у 2018 році збереглися позитивні тренди розвитку безготівкових операцій та безконтактної платіжної інфраструктури.

Кількість безготівкових операцій у 2018 році зросла майже на 33,0% у порівнянні з 2017 роком і становила 3,1 млрд. шт, а обсяг – на 55,4% та досяг 1297 млрд. грн.

Частка обсягу безготівкових операцій із використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, за підсумками 2018 року досягла 45,1%. Це на 5,8 в. п. більше порівняно з результатами 2017 року (39,3%). Такий позитивний тренд пов’язаний зі стабільним підвищенням попиту на безготівкові операції серед українців та популяризацією інноваційних фінансових сервісів.

Як ми бачимо з інформації НБУ - ринок регулює безготівкові операції та безконтактну платіжну інфраструктуру у оптимальний спосіб, у цих відносинах відсутні “вади ринку” і вони не потребують втручання держави.

В той же час, як зазначено у аналізі регуляторгого впливу Постанови - запропоноване регулювання передбачає наступні прогнозовані витрати для суб’єктів господарювання - витрати одного суб’єкта господарювання на рік:

  • у випадку, якщо вартість розрахунків даним засобом орієнтовно становить 10 000 грн. на місяць  - витрати близько 3300 грн. на рік (10000 грн х 12 міс. х 2,75%)
  • у випадку, якщо вартість розрахунків становить 30 000 грн. на місяць - витрати близько 9900 грн. на рік

Додаткові витрати часу суб’єкта господарювання - близько 3 годин.

Додаткові витрати суб’єкта господарювання на обслуговування рахунку у банку – еквайєр – 2368 грн.

Разом це складає близько 6000-13000 гривень на рік для одного суб’єкта господарювання (з урахуванням додаткових людино-годин).

Кількість суб’єктів господарювання, на яких планується поширення дії акта – 1200000 одиниць.

Відповідно сукупні витрати для суб’єктів господарювання будуть складати від 7,2 до 15,6 млрд гривень на рік.

В той же час зменшення витрат держави на підтримку готівкового обігу за розрахунками авторів аналізу регуляторного впливу складатимуть 1,32 млрд. грн. на рік

У підсумку - запропоноване регулювання має значний від’ємний баланс вигід/витрат та не несе суспільної користі.

 

Виходячи з викладеного вище експерти Економічної експертної платформи пропонують провести експертне обговорення за участі представників влади, бізнесу, профільних фахівців та напрацювати пропозиції щодо позитивних стимулів для використання електронних платіжних засобів суб’єктами господарювання, які б сприяли подальшому добровільному розширенню сфери застосування безготівкових розрахунків за продажі товарів та послуг.