Щодо основних кроків реформування пенсійної системи в Україні

22 січня на круглому столі в Комітеті ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів представники Міністерства соціальної політики повідомили про підготовлений законопроєкт про професійну пенсійну накопичувальну систему і запросили громадськість та експертів долучитися до його обговорення, адже рішення планують ухвалювати вже найближчим часом.

 

Експерти Економічної експертної платформи зазначають, що перш за все мають бути оприлюднені текст проєкту та розрахунки наслідків впровадження цього нового документу на довгостроковий період – і не лише на 3-5 років, а на десятиліття. Наразі ніяких розрахунків і фінансово-економічного обґрунтування законопроєкту немає в публічному доступі – є тільки тези та деякі цифри.

 

Цей законопроект в першу чергу стосується проблеми фінансування  пільгових пенсій для робітників шкідливих професій (Списки № 1, 2), а не створює правові засади формування системи професійних пенсій для різних категорій працівників.

В пільгових пенсіях для робітників шкідливих професій зараз відповідно до чинного законодавства діє механізм 100% відшкодування – коли роботодавці мають в повному обсязі фінансувати пенсійні виплати своїм колишнім працівникам в пільговий період (від дострокового виходу на пенсію до досягнення звичайного пенсійного віку і переходу в солідарну систему). І це логічний механізм компенсації, адже саме роботодавець отримував економічну вигоду від використання праці людей в шкідливих умовах, які і стали причиною підвищеної зношуваності організму і необхідності дострокового виходу на пенсію. Так чисто теоретично цей діючий механізм не має суттєвих недоліків.

 

На практиці виникла серйозна проблема з фінансуванням колишніми роботодавцями пільгових пенсій на момент досягнення робітниками прав на виплати. Ця проблема – яскравий приклад неналежного і неефективного регулювання з боку держави законодавчо встановлених правил фінансування пільгових пенсій.

Представники Міністерства зазначають, що в сукупності фінансування від роботодавців відбувається не в повному обсязі, як це передбачає Закон України, а в останні роки лише приблизно на 80%, а необхідні додаткові кошти для виплат поступають в Пенсійний Фонд з Державного Бюджету. При цьому вони відмічають, що накопичений за останні роки сукупний борг за  відшкодуванням пільгових пенсій  від роботодавців станом на початок 2020 року складає 14 млрд грн. 

Також в Міністерстві і Пенсійному Фонді добре знають, які схеми фіктивного банкрутства десятиліттями використовують недоброчесні власники шкідливих виробництв, щоб не сплачувати за своїми рахунками. Проте вони заявляють, що досі не мають ніяких дієвих механізмів запобігти цим шахрайствам. 

Таким чином, це означає наступне – за останнє десятиліття в Україні в окремих видах бізнесу з шкідливими виробництвами сформувалася практика побудови неефективних економічних бізнесових моделей, що отримують приховане субсидіювання з бюджету. 

І, більш того, майже всі ці десять років представники Федерації Роботодавців України вимагають ще розширити обсяги такого «державного субсидіювання» цього бізнесу, переклавши на державу з усіх компаній всі їхні наявні на сьогодні довгострокові пенсійні зобов’язання за пільговими пенсіями, неправомірно повністю відмінивши діючий механізм. Натомість вони пропонують ввести новий механізм сплати за поточні періоди роботи своїх працівників, до якого в експертів теж є чимало зауважень.

 

Законопроект підготований Мінсоцполітики в тому вигляді, що пропонується, як раз допомагає власникам бізнесу досягти своєї мети і позбутися їх законних «обтяжливих» пенсійних зобов’язань перед своїми працівниками.

На цей час з оприлюднених розрізнених матеріалів ми бачимо, що готується законопроєкт, що легалізує значну поступку для окремого виду бізнесу за рахунок бюджету.

Запропонована ініціатива по суті означає наступне:

- Відміна старого механізму 100% відшкодування (повна і невідворотна відміна означає одномоментне списання з компаній всіх існуючих зобов’язань за минулі роки роботи);

- Введення нового механізму сплати підвищеної ставки ЄСВ – додатково +15% за працівників на Списку №1, +7% за Списком №2 у поточні періоди роботи.

Таку ж саму ініціативу за суттю і з деякими косметичними правками в текстах подавали ще з 2012 року неодноразово на розгляд Верховної Ради в своїх законопроектах Уряди Азарова, Яценюка, Гройсмана, низка народних депутатів різних скликань – Королевська, Каплін, Гіршфельд та інші. Це було також частиною пенсійної реформи Гройсмана в 2017 році,  проте її було виключено правками багатьох народних депутатів, як конфліктну частину, що не сприяла досягненню компромісу і взаєморозумінню в Парламенті при ухвалені реформи солідарного рівня. Потім Уряд Гройсмана і Міністр Рева ще двічі намагалися провести цю ж саму ініціативу в Парламент. Всі ці намагання виявилися нереалізовані завдяки активному громадському контролю і співпраці експертів з Комітетом. 

Неодноразово робилися маніпулятивні заяви про те, що ця ініціатива спрямована на зменшення обсягів дофінансування Пенсійного Фонду з Державного Бюджету. Проте це не відповідає дійсності, адже така ініціатива вочевидь призведе тільки до збільшення необхідного обсягу дофінансування з Державного Бюджету. А за оцінками фахівців внаслідок впровадження такої ініціативи додаткові витрати на дофінансування з Державного Бюджету пільгових пенсій сягатимуть десятків мільярдів гривень.

Це навантаження більше не буде «обтяжувати бізнес», проте на десятиліття вперед лягатиме на наш дефіцитний Державний Бюджет, який наповнюють платники податків. 

 

Закликаємо Кабінет Міністрів врахувати застереження експертів та розробити дійсно новий якісний законопроєкт, в якому підійти більш обґрунтовано і відповідально до вирішення проблеми фінансування пільгових пенсій, захищаючи в першу чергу державні інтереси. Відокремити це питання від комплексної реформи запровадження професійних пенсійних програм для будь-яких категорій працівників, таким чином змінити назву законопроєкту на більш відповідну.

Акцентуємо увагу Уряду та Міністерства на необхідності провести і опублікувати фінансово-економічне обґрунтування законопроєкту, що включатиме ґрунтовний комплексний аналіз ситуації, оцінку наслідків і довгострокові актуарні розрахунки. Важливо дотримуватись нових встановлених Комітетом ВРУ принципів, які поділяють експерти - жодних законопроєктів без належного фінансово-економічного обґрунтування не буде розглянуто і підтримано Комітетом для розгляду в сесійному залі Верховної Ради.

Закликаємо Комітет ВРУ приділити увагу цьому питанню і завчасно створити саме на базі Парламенту робочі експертні групи із широким залученням експертів та представників бізнесу для напрацювання концептуально нових підходів реформування пенсійної системи в цілому, з розробки правових засад впровадження професійних пенсійних програм і інших бенефітів для робітників різних професій.