Пропозиції аналітичних центрів щодо зміни моделі карантину та супутніх заходів

 

Пропозиції аналітичних центрів щодо зміни моделі карантину з широкого на ризикоорієнтований та необхідні організаційні заходи/

 

 

1. Зміна моделі карантинних заходів із широких на ризикоорієнтовані.

 

Безумовно, людське життя є найвищою цінністю, але треба зважати на те, що масові звільнення, банкрутства, падіння економіки теж мають свою ціну, вимірювану у людських життях. Українські громадяни, чий добробут вже сильно постраждав, обґрунтовано бояться краху сімейного бюджету, передчасних смертей від хвороб, пов'язаних з бідністю та стресом, нестачі коштів на лікування, нормальне харчування та здоровий спосіб життя, зростання злочинності, нещасних випадків та ДТП, викликаних недофінансуванням заходів безпеки та поганим станом доріг тощо.

За даними Торгово-промислової палати, вже зараз близько 600 000 - 700 000 підприємств та малих підприємців, які дають роботу 3,5-4 млн осіб, зупинили роботу через карантин. Це близько ¼ частини від всього бізнесу та працівників, які ведуть діяльність в Україні.

Наслідки такої зупинки, якщо вона триватиме більше, ніж до середини квітня - будуть катастрофічними. Це масові звільнення працівників, які підуть до центрів зайнятості, збільшення рівня злочинності, банкрутства підприємств, значні недонадходження до Держбюджету та соціальних фондів, а з іншого боку - необхідність у збільшенні видатків фондів та бюджету, на що відсутні кошти.

Вже поточні заходи, за оцінками фахівців провідних аналітичних центрів CASE, ЦЕС, ІСЕТ, ІПР, ППК, УІМ - призведуть до падіння ВВП країни на 4-5% у річному вимірі, а продовження жорстких карантинних заходів до кінця травня призведуть до падіння економіки у 9-10% від ВВП, сукупні втрати центрального та місцевого бюджетів складуть 150-200 млрд грн. І Україна при цьому не може собі дозволити, як багаті країни із вільно конвертованими валютами, включити “друкарські станки” і залити грошима економіку.

В той же час варто зазначити, що ефективність окремих  карантинних заходів у боротьбі із поширенням нового вірусу залишається сумнівною, у порівнянні із іншими комплексами заходів.

Так, збалансовані продумані заходи країн, зокрема Сингапуру, Японії, Данії, Південної Кореї, Тайваню тощо, які майже не обмежували суб’єктів господарювання, а натомість забезпечили масові тестування, швидку ізоляцію носіїв і хворих, відстеження контактів хворих, ізолюванні виключно ризикових груп населення, - виявились ефективними. 

Дослідницька компанія Gradus опублікувала результати опитування українців про їхні фінансові ресурси. Людям задали питання: “На скільки часу у вас вистачить грошових ресурсів, враховуючи можливість введення жорсткого карантину?”

19% відповіли, що грошей вистачить на один тиждень, або менше.

36% - на два тижні або менше (це включає 19% вище)

57% - на чотири тижні або менше (це включає 36% вище)

(15% не змогли відповісти на питання)

Особливо складна ситуація на сході, де у 68% закінчаться гроші за чотири тижні. В Києві ситуація найкраща і таких людей є 44%. Ці результати свідчать про те, що для нашої економіки зупинка чверті бізнесу країни через карантин може призвести до наслідків значно гірших, ніж сама хвороба. За кілька тижнів у значної кількості людей закінчаться кошти на базові потреби. 

ЕБА нещодавно провела експрес-опитування підприємців, щоб з’ясувати, як вже вплинув карантин на їхній бізнес та якою буде реакція на його продовження. Так, майже половина компаній (48%) вже зафіксувала від 20% до 50% втрат від доходів. Ще 16% прийняли рішення про зміну заробітної плати персоналу, а 14% – про скорочення штату. Базуючись на результатах опитування, вже зараз реакція бізнесу на таке рішення КМУ буде наступною: 23% планують зменшувати заробітну плату працівників, 17% – скорочувати штат, ще 6% – частково закривати бізнес, при цьому 23% не планують жодного скорочення чи зменшення, а 31% шукатимуть нові ніші для розвитку.

Уряд і Парламент, безумовно, розуміють: що легше бізнес пройде кризу, то менше безробітних їй доведеться утримувати за рахунок бюджету. 

Також виникла критична ситуація з питань забезпечення охорони об’єктів усіх форм власності (зокрема критичної інфраструктури), що склалась у містах та регіонах під час запроваджених протиепідемічних заходів та обмежень. Відсутність можливості пересування персоналу до місць виконання охоронних функцій призводить до неможливості організації охорони об’єктів, серед яких значна частина – торгові та медичні заклади, об’єкти забезпечення діяльності інфраструктури, яких понад 350 тисяч. Блокування роботи охоронних підприємств прогнозовано призведе до погіршення криміногенної ситуації, різкого збільшення випадків протиправного посягання на майно юридичних осіб та громадян. 

 

Виходячи з викладеного вище пропонується змінити модель карантину на більш  ефективну та частково поновити ділову активність у середині квітня, зосередивши увагу на конкретних кроках для зупинки розповсюдження вірусу, зокрема (детальніше у Розділі 2):

  • забезпечити широке тестування населення та ізоляцію інфікованих. У цьому питанні бізнес готовий надати необхідну допомогу в інфраструктурі та закупівлі тестів та необхідного обладнання і витратних матеріалів;
  • забезпечити посилений контроль за інфікованими на самоізоляції за допомогою електронних засобів;
  • забезпечити  допомогу та додатковий соціальний захист осіб похилого віку з групи ризику;
  • запровадити точкові обмеження громадського транспорту для ризикових категорій громадян – зокрема, і шляхом скасування пільг для ризикових груп, замість тотальних заборон;
  • оснащення медзакладів та захист медичних працівників , у цьому питанні представники бізнесу також готові надати допомогу;
  • перейти від заборони діяльності широкого сегменту бізнесу до заборони виключно окремих секторів, які передбачають великі скупчення людей.

Окрім дій щодо зміни моделі карантину необхідно на базі одного з діючих антикризових центрів (в ідеалі - єдиного) розробити сценарії подальшого розвитку ситуації. Частина сценаріїв, які передбачатимуть погіршення криміногенної ситуації, мають розроблятись за участі фахівців професійних асоціацій ринку послуг та технічних засобів безпеки. 

У такій надзвичайно складній ситуації фахівці провідних аналітичних центрів вважають неприпустимим широкі обмеження для бізнесу, від яких в першу чергу страждають працівники із заробітними платами середніми та нижче середніх, які не мають суттєвих накопичень. Такі обмеження призведуть до гірших наслідків для населення, ніж прямі наслідки від епідемії, тож ключовим пріоритетом на цей час є зміна моделі карантину з тотального на ризикоорієнтований, із акцентом на інфікованих та групах ризику.



2. Організаційні заходи:

Провести термінову підготовку для переходу до повноцінної ризик-орієнтованої моделі карантинних заходів, відповідно до епідситуації у кожному регіоні, на заміну поточній тотальній та запровадити її всередині квітня. 

Розробити методологію та забезпечити проведення дозорного епідемічного нагляду по всій території України для більш повного розуміння розвитку епідситуації, розробки більш реалістичних прогнозів і вчасного реагування на потребу місцевих громад у медичній та протиепідемічній допомозі.

Спільно з Національною службою здоров’я України визначити порядок надання та перелік послуг, які можуть надаватися первинною ланкою медичної допомоги щодо профілактики, виявлення, діагностики та лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Опрацювати відповідні механізми та обсяги фінансування

 

Для цього необхідно (головні завдання):

а) мобілізація системи охорони здоров'я.

Під час фази тотального карантину, яка триває зараз, але не має тривати довше ніж до середини квітня - система охорони здоров'я має мобілізувати свої можливості щодо інтенсивної терапії, щоб мати змогу прийняти багато пацієнтів для ймовірної ізоляції та у критичному стані.

Найголовніше, медичний персонал має бути повноцінно забезпечений засобами індивідуального захисту, бути добре вмотивованим, мати соціальні гарантії та страховку. Лікарні треба обладнати достатньою кількістю апаратів штучної вентиляції легенів та іншого необхідного обладнання.

Одночасно потрібно підготувати мережу лікарень для прийому хворих випадками захворювання середньої важкості, якщо їх ізоляція вдома неможлива або неефективна. Для цього також може бути використана розгалужена санаторна інфраструктура країни;

б) впровадження поетапної стратегії тестування із чіткими критеріями тестування.

Тестування дозволяє інфікованим людям знати, що вони заражені. Це дасть їм можливість отримати необхідну допомогу та вжити заходів для зменшення ймовірності зараження інших. Тестування також дає змогу отримати більш реалістичні оцінки захворюваності і частки важких і летальних випадків, що має вирішальне значення для більш надійного прогнозування та ефективного реагування влади на пандемію. В першу чергу протестовані ПЛР тестами мають бути особи, госпіталізовані з підозрою (у тому числі пацієнти з ГРВІ та грипоподібними станами), люди, які прибули з-за кордону, контакти інфікованих, медичний персонал (особливо ті, що безпосередньо залучені до боротьби з COVID-19). Карантинні заходи мають застосовуватись точково по регіонам та містам, відповідно до виявлених випадків. Посилені карантинні обмеження мають впроваджуватися в осередках спалахів, а решта ж країни може продовжувати нормальне життя за умови дотримання умов безпеки.  Це допоможе вжити заходів для уповільнення поширення хвороби та мінімізувати шкоду для економіки та громадян;

в) закупівля та постачання тест-систем і медичних матеріалів.

Найважливіша інвестиція у зменшення смертності — це виготовлення на базі Інституту молекулярної біології та генетики НАН України або придбання за кордоном тестів на ПЛР у кількості, необхідній для зупинки передачі хвороби в громадах шляхом раннього виявлення випадків та адекватної ізоляції. Закупівля швидких тестів на основі виявлення антитіл вбачається недоцільною для діагностичних цілей і може бути небезпечною, оскільки дає багато хибнонегативних результатів у людей, які вже заразні і продовжують поширювати захворювання. Тести на антитіла можуть бути корисними виключно для визначення тих, хто вже був раніше інфікований, для врахування цих фактів при формуванні загальної стратегії. Також важливим є забезпечення тестування випадкової репрезентативної вибірки незалежно від наявності симптоматики для розуміння справжньої кількості інфікованих та реального рівня смертності від нового вірусу.

До кінця травня Україні необхідно забезпечити наявність щонайменше 500 тисяч тестів на ПЛР для тестування найбільш вразливих категорій і медичних працівників, відстеження та тестування контактів. А загалом для ефективного уповільнення пандемії Україні до кінця 2020 року тестів знадобиться у рази більше;

г) зменшення ризиків і залучення громад.

Ефективні заходи гігієни разом із соціальним дистанціюванням та іншими змінами в поведінці є запорукою уповільнення передачі вірусу. Має бути забезпечено ефективний контроль з боку влади за ізоляцією інфікованих та режимом обсервації. Комунікація з боку уряду і активне просування безпечних практик мають посилюватися. Наприклад, усі громадські місця потрібно забезпечити дезінфікуючими засобами, що закуповуються урядом, і весь приватний бізнес повинен забезпечувати те саме.

 

д) Для більш якісного і повного розуміння розвитку епідемії необхідно посилити функцію держави у епіднагляді шляхом запровадження більш оперативного дозорного епіднагляду. Хоча за функцію епіднагляду відповідає ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», мережа лабораторій знаходиться у прямому підпорядкуванні МОЗ. Є доцільним передати мережу лабораторій до ДУ «ЦГЗ МОЗ» для покращення оперативних рішень щодо епіднагляду.

 

е) Враховуючи, що ПМСП має розгалужену мережу і вже активно задіяна у надання допомоги населенню через нові підходи до фінансування через укладання договорів з НСЗУ, є можливість покращити доступ та охоплення населення послугами, які допоможуть ефективно впливати на захворюваність гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Шляхом внесення відповідних додаткових послуг у гарантований пакет, який оплачується за подушовим нормативом, та відповідне їх додаткове фінансування, робота ПМСП значно б сприяла профілактиці, виявленню та супроводу лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

 

3. Допомога бізнесу та працівникам для мінімізації збитків

Для працiвника:

Вкрай необхідним є зменшення навантаження на фонд оплати праці як найбільш шкідливого податку.

  • Знизити податкове навантаження для найбільш соціально незахищених верств населення та працівників. 

Тимчасово, на два квартала - зробити сплату ЄСВ добровільною для всіх видів бізнесу, за згоди працівника та роботодавця

  • Розширити перелік витрат дозволених для включення до податкової знижки з ПДФО. Зокрема, витрати на лікування та проживання під наглядом лікарів пенсіонерів, батьків з дітьми на період карантину.

Для роботодавця:

  • Запровадити мораторій на 2020 рік на планові податкові перевірки, а також перевірки інших органів державного нагляду (контролю), які суттєво відволікають адміністративний ресурс бізнесу, залишити можливість проведення виключно позапланових та фактичних перевірок ризикових категорій платників у 2020 році.

  • Для підприємств, які безпосередньо постраждали внаслідок обмежувальних рішень влади, пов’язаних із карантинними заходами (побутові послуги, торгівля непродовольчими товарами, кіносфера, розважальні центри тощо) - звільнити такі підприємства  від сплати всіх податків та зборів за цей період, а також звільнити від плати за землю та нерухоме майно у 2020 році.

  • Забезпечити можливість безперешкодно працювати бізнесу онлайн - надати можливість видавати е-чек тим, хто на цей час має його видавати. Пришвидшити впровадження добровільних програмних РРО.

  • Забезпечити безперебійну та безпечну діяльність судової системи, унеможливити зменшення посадових окладів суддів.

Для мікробізнесу/самозайнятих:

  • Позбавити мікробізнес зайвого навантаження - звільнити від обов’язкової сплати ЄСВ ФОПів сумісників та ФОПів, які тимчасово не провадять діяльність. 
  • Скасувати необхідність обов’язкової сплати ЄСВ для ФОПів протягом  2020 року, залишивши для них можливість сплачувати ЄСВ виключно за бажанням, із відповідним врахуванням у стаж тільки у випадку сплати внеску. 

  • Продовжити на 2021 рік право органів місцевого самоврядування приймати рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку.