Відкритий лист економістів до Парламенту щодо монетарної політики та грошової емісії

Економісти, експерти з питань фінансового сектору та бюджетної політики Економічної експертної платформи проаналізували пропозиції, які сформовані робочою групою Комітету з питань економічного розвитку ВРУ та проект Постанови профільного Комітету ВРУ щодо оцінки діяльності НБУ і зазначають наступне:

 

 

Щодо розширеної монетарної емісії у 2020 році - експерти переконані, що країни із розвинутими економіками та із вільно конвертованими валютами можуть дозволити включити “друкарський верстат” та “заливають грошима” економіки, в той час як інші країни, серед яких і Україна - цього собі дозволити не можуть. Грошова емісія у нашій країні призведе до значної шкідливої для економіки інфляції. Нагадуємо, що в квітні цього року вже було внесено зміни до держбюджету, де збільшено його дефіцит у три рази - з 96,27 млрд. грн. до 298,4 млрд. грн., здебільшого за рахунок нових запозичень.

 

Відповідно до останніх прогнозів МЕРТ, НБУ, WB та міжнародних рейтингових агентств (окрім МВФ) - вони не збираються переглядати розмір падіння ВВП за підсумками року (МЕРТ прогнозує -4,8%, НБУ -5%, WB -3,5%). Залишається незрозумілим прогноз МВФ, де спрогнозовано падіння на 8,2% у 2020 році, але в Меморандумі в той же час чітко зазначено умова збалансованої монетарної політики, яка виключає пряму або приховану емісію. А недоотримані доходи бюджету передбачено покривати в основному завдяки запозиченням.

Також зазначаємо, що навіть у випадку перегляду Урядом розміру падіння ВВП (падіння доходів бюджету) необхідно узгодити консенсус прогноз із чітко визначеними параметрами рівня інфляції. Згідно критеріїв НБУ на цей час цей оптимальним вбачається показник в межах 5% +-1%.

Тож на думку експертів вбачається доцільним покривати дефіцит бюджету, який сформувався у 2020 році - виключно за рахунок скорочення неефективних державних витрат, проведення верифікації соціальних виплат та пенсій, скорочення різних видів пільг, прозорої приватизації після закінчення кризи тощо.

 

Щодо проекту постанови про діяльність НБУ, у якому зазначається, що “правління НБУ, проводячи жорстку монетарну політику як у 2019 році та на початку 2020 року, так і починаючи з 2014 року, не забезпечило в межах своїх повноважень підтримання стійких темпів економічного зростання та відновлення кредитування економіки.” А також у проекті пропонується «встановити, що грошово-кредитна політика, що реалізовувалась Національним банком України як у 2019 році та на початку 2020 року, так і починаючи з 2014 року, негативно вплинула на економіку країни, зокрема шляхом штучного перетоку значних фінансових ресурсів у піраміду державних боргових зобов’язань, створивши небезпечний дисбаланс в економіці».

Аналітичні центри нещодавно вже надавали оцінку роботі НБУ та стану фінансового сектору вцілому у відкритому листі Міністру економіки. На думку експертів реалізовані у 2015-2019 роках кроки по реформуванню фінансового сектору започаткували стабілізацію та оздоровлення фінансового сектору, забезпечили незалежність регулятора банківского сегменту та відносну стабільність національної валюти. На даний час  прозорість та фінансова стійкість банківської система є набагато вищою, ніж до реформ останніх років.

 

Кредитно-монетарне стимулювання не є джерелом зростання економіки, фінансово-монетарна політика може, у кращому разі, забезпечити умови для розвитку приватного сектору. Ці умови полягають, насамперед, у підтриманні цінової та курсової стабільності, а також підвищення надійності банківської системи. НБУ успішно впорався з обома завданнями. Витіснення приватних запозичень державними до певної міри дійсно мало місце та до певної міри зашкодило розвитку економіки, однак воно жодним чином не було пов'язане з діями саме НБУ, оскільки державні боргові зобов'язання емітує уряд (відповідальний - МінФін) для покриття дефіциту державного бюджету та конвертації зовнішнього боргу у внутрішній. Треба зазначити, що протягом усього періоду 2014-2019 рр. уряд України, у співпраці з МВФ, послідовно скорочував дефіцит бюджету, і тільки цього року форс-мажорні обставини змусили його тимчасово відступити від цієї політики. Конвертація частини зовнішнього боргу у внутрішній проводилася МінФіном цілеспрямовано з метою зменшити валютні ризики у разі можливої девальвації - адже саме це свого часу, у 2014-2015 рр. призвело до стрімкого зростання співвідношення боргу до ВВП, і поставило Україну на межу дефолту. 

 

Оцінку дій регулятора на валютному ринку експерти також надавали наприкінці 2019 року, фахівці дійшли висновку, що події на валютному ринку у 2019 році відбувались в рамках поточної концепції гнучкого курсоутворення НБУ, який згладжує різку волатильність  та таргетує рівень інфляції, без викривлень та значних відхилень. Приблизно такі ж оцінки надали фахівці МВФ у описовій частині Меморандуму.

 

Враховуючи викладене вище звертаємось до народних депутатів із закликом фахово та об’єктивно оцінювати цифри та факти, пропонуємо обговорити пропозиції на експертному круглому столі за участі представників Парламенту, експертів, бізнес об’єднань.