Щодо курсоутворення у 2020 році

Експерти з питань реформування фінансового сектору Економічної експертної платформи проаналізували ситуацію із курсоутворенням у 2020 році та дійшли висновків, що події на валютному ринку відбуваються в цілому в межах поточної концепції гнучкого курсоутворення, при якій НБУ згладжує надмірну волатильність, не змінюючи трендових напрямків. Також, як вагомий чинник впливу на курс нацвалюти до ВКВ - переглянуто відповідність монетарної політики (зміну облікової ставки) центробанку за цей період. Детально:

 
Вагомі фактори, які впливали на курсоутворення у 2020 році:

  1. Стан та тенденції платіжного (торгового) балансу;
  2. Поточні доходи та витрати держбюджету (зміна параметрів держбюджету);
  3. Вплив монетарної політики (облікова ставка - рівень інфляції).
  4. Немонетарні (вербальні) фактори політичного характеру. 

Профіцит поточного рахунку платіжного балансу у червні становив $773 млн (у червні минулого року дефіцит становив $783 млн). Експорт товарів зменшився на 7.1% (у травні – на 23.7%), імпорт товарів продовжував скорочуватися вищими темпами – 17.2% (у травні – 35.2%). У січні – червні 2020 року профіцит поточного рахунку сягнув $6.7 млрд, або 10.1% від ВВП (у січні – червні 2019 року дефіцит становив $1.9 млрд, або 2.9% від ВВП).

 

Експорт та імпорт:

За 6 місяців 2020 року відбулося суттєве скорочення експорту товарів: на 24.7%, проте темпи падіння імпорту товарів залишалися вище - 35.5%. 

Скоротився експорт у 2020 році (за 6 міс) за всіма основними групами товарів. У січні - травні 2020  експорт скоротився у країни ЄС (на $1,1 млрд, або 15,2%), а їх частка зменшилася до 33,9% (в січні - травні 2019 - 37,5%). Також зменшився експорт у країни Африки і Росії - на $227 млн , або 10,1% і на $195 млн, або 18,3% відповідно. 

Енергетичний імпорт зменшився у 2,1 рази. Запаси газу на кінець опалювального сезону виявились у 1.5  рази більше, ніж зазвичай. Не енергетичний імпорт скоротився у 1,4 рази. 

 

Найбільші обсяги імпорту за категоріями: палива мінеральні; нафта та продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні; реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини; засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання.

Найбільші обсяги експорту за категоріями: зернові культури; чорні метали; жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження.

 

За 6 місяців 2020 року в Україну імпортували товарів на $23,4 млрд, експортували з України на $21,1 млрд. Сальдо від'ємне - $2.3 млрд. 

 

Експорт послуг за 6 міс 2020 року склав $7,5 млрд., а імпорт послуг -  $5 млрд., сальдо +$2.5 млрд.

 

Профіцт торговельного балансу (товари + послуги) за 6 місяців 2020 року склав 0,2 млрд. доларів США.

 

Сальдо фінансового рахунку (не товари і послуги) склало $5,5 млрд. грн. У тому числі кредит від МВФ на $2,1 млрд. Прямі іноземних інвестиції (сальдо) за півроку 2020 року склали $2,9 млрд. доларів. 

Заробітчани перерахували в Україну за 5 місяців 2020 року $4,54 млрд. За такий самий період у 2019 році – $4,64 млрд. 

 

Станом на 1 липня 2020 року обсяг міжнародних резервів становив $28,5 млрд (що є максимумом з 2013 року), що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду протягом 4,5 місяця. 

 

Наведені дані по поточному рахунку хоча і свідчать про відносно позитивні зміни у збільшені профіциту, проте є ризики через значне зменшення обсягів імпорту та експорту, які впливають на доходи бюджету.

 

Профіцит зведеного платіжного балансу за перше півріччя 2020 року склав $1,2 млрд. (за 6 місяців 2019 - $744 млн.).  За 2019 зведений платіжний баланс сформувався з профіцитом $6,0 млрд  (у 2018 році - $2,9 млрд). 

 



Значні ризики для стабільності національної валюти несе заявлений Урядом дефіцит бюджету на рівні ~300 млрд. грн. (до 7,5% ВВП). На початок року планувався дефіцит близько 100 млрд.грн., а у квітні 2020 року внаслідок епідемії та карантинних заходів було переглянуто параметри бюджету, де визначено дефіцит бюджету на рівні 300 млрд. грн. та показник річної інфляції - 8.7%. Ці зміни полягали у зниженні доходів на 120 млрд грн (до 975 млрд грн), зокрема зменшенні плану податкових надходжень на 143 млрд грн. Водночас видатки зросли на 82,4 млрд грн (до 1 266 млрд грн). Відповідно прогноз дефіциту зріс більш ніж утричі:  з 96 до 298  млрд грн.  На цей час, за 7 місяців 2020 року - дефіцит бюджету склався у розмірі 47,4 млрд. грн., тож дефіцит бюджету за підсумками 2020 року у розмірі 300 млрд гривень виглядає суттєво завищеним.

 

Також варто зазначити, що бюджет 2020 року прийнятий виходячи з припущення, що середньорічний курс долара в цьому році складе 29,5 грн/$.

 

Поточна ситуація:

За останніми прогнозами НБУ та МЕРТ не передбачають дефіциту бюджету більш, ніж 100 млрд. грн. та інфляцію в межах 5±1%., що не створить тиску на ослаблення гривні. У червні 2020 року споживча інфляція в річному вимірі прискорилася до 2.4% (з 1.7% у травні), однак перебувала нижче цільового діапазону – 5% ± 1.

В той же час НБУ повідомив про погіршення прогнозу падіння ВВП на 2020 рік з 5% до 6%.

 

Монетарна політика: На цей час маємо виважену облікову ставку у розмірі 6%, яка забезпечить цільове значення інфляції на кінець року – 5% ± 1. Варто зазначити, що НБУ не враховує ризики із значним дефіцитом бюджету, який передбачив КМУ.

 

 З початку 2020 року Нацбанк придбав у резерви $ 4,015 млрд, а продав $ 3,292 млрд. Зокрема в березні він витратив на підтримку гривні $ 2,2 млрд, тоді як у квітні купив $ 723,3 млн, продав - $ 44,5 млн, а в травні купив $ 660,6 млн. (мал. 2)

Наведені дані про інтервенції НБУ на валютному ринку свідчать про незмінність концептуальних принципів щодо курсоутворення на цей час.

 

 

      Викладені вище цифри свідчать про те, що в цілому ситуація у фінансовому секторі залишається стабільною, зведений платіжний баланс залишається профіцитним, дії НБУ на валютному ринку свідчать про продовження збалансованої політики гнучкого курсоутворення, ризики девальвації гривні є незначними. Реалізовані у 2015-2019 роках кроки по реформуванню фінансового сектору започаткували стабілізацію та оздоровлення фінансового сектору, забезпечили незалежність регулятора банківского сегменту та відносну стабільність національної валюти. На даний час  прозорість та фінансова стійкість банківської система є набагато вищою, ніж до реформ останніх років.

В той же час, залишаються ризики, пов’язані із надвисоким запланованим КМУ дефіцитом держбюджету. Вбачається доцільним привести ці заплановані показники дефіциту до оптимального рівня у 3-4% від ВВП, суттєво скоротивши заплановані видатки у 2020 році.

Також необхідно покращити якість комунікації представників влади із громадянами країни, уникати незбалансованих заяв щодо курсоутворення, які можуть призвести до інфляційних та девальваційних очікувань громадян - для мінімізації ризиків, пов’язаних із немонетарными факторами політичного характеру.