Експертна оцінка проєкту закону №4101 щодо змін до ПКУ та інших законів

Експерти з питань податкової політики Економічної експертної платформи проаналізували Проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень № 4101 та зазначають наступне:

 

 

Проєкт № 4101 містить деякі позитивні для бізнесу норми, зокрема: 

  1. Проєкт дозволяє не вважати постачанням товарів та не оподатковувати ПДВ операції з ліквідації с/г рослин, насаджень, тварин внаслідок їх руйнування, загибелі, падежу, забою, що підтверджуватиметься відповідними документами (зміни до пп. 14.1.191, п. 189.9);
  2. Визначення датою виникнення податкових зобов’язань "дати здійснення постачання товарів" (наразі вказано "дата відвантаження товарів"), а датою оформлення електронного документа в цілях сплати ПДВ пропонується вважати дату його складання, раніше через це були чисельні непорозуміння (п. 187.1);
  3. Часткова амністія боржників - у разі повного погашення сум податкового боргу (що виник станом 01.03.2020 і залишився непогашеним на 01.09.2020) протягом 6 місяців пропонується провести списання сум штрафів та пені (доповнення п. 2-3 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ);
  4. Виправлення недоліків "антиофшорних" Законів 466 та 768 (проекти 1210 та 2524), у тому числі відтермінування набрання чинності норм щодо обліку в контролюючих органах нерезидентів або їх постійних представництв (з 01.01.2021) та їх перевірок (з 01.07.2021); перенесення норм щодо КІК - з 01.01.2022, безподаткова ліквідація КІК - до 31.12.2021;
  5. Звільнення від ПДФО і єдиного податку доходів фізосіб і ФОПів,  отриманих від Фонду розвитку інновацій (пп. 165.1.62, 177.3.2, 292.11);
  6. Продовження терміну списання заборгованості з ЄСВ для сплячих ФОПів з 90 до 150 днів (зміни до п. 9-15 розділу VIII ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"); 
  7. Виправлення неузгодженостей податкового законодавства щодо запровадження перехідного періоду для товарних позицій, що включені до підакцизних товарів (пальне: палива рідкі, на основі газойлів та  розчинники або розріджувачі на основі метанолу) відповідно до положень ЗУ від  23.05.2020 № 466 (п. 32 підрозділу 5 розділу ХХ);
  8. Усунення неузгодженостей законодавства щодо ліцензування обігу пального та законодавства з питань охорони праці (ст. 15 ЗУ від 19.05.2020 №481);
  9. Виключення норм, які втратили свою актуальність (зокрема щодо субсидій суб’єктам кінематографії України, диференціації ставок рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод в залежності  від басейнів річок, ставок рентної плати за використання води з лиманів);
  10. Задля уникнення можливих зловживань з боку платників податку зазначення того, що, якщо об’єкти нерухомості здаються їх власниками у оренду, лізинг, позичку та за іншими цивільно-господарськими договорами, то необхідно сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (зміни до ст. 266 ПК України, наразі такі положення встановленні щодо деяких об'єктів нерухомості).

В той же час низка норм проєкту № 4101 є негативними для економіки та бізнесу та потребують доопрацювання: 

 

  1. Обмеження права на перенесення податкових збитків минулих років для цілей податку на прибуток терміном в 5 років (норма існувала з 2010 року, але була скасована). Норма призведе до необхідності сплати податку на прибуток збитковими підприємствами за збитки, які виникли понад 5 років тому, в тому числі, за наслідками фінансової кризи, а також до ускладнення ведення бухгалтерського обліку (від’ємне значення з цього податку потрібно буде рахувати в розрізі кожного року окремо) (зміни до пп. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140, п. 4-2 підрозділу 4 розділу ХХ);
  2. Встановлення, що, якщо самозайнята особа (наприклад, адвокат, нотаріус, оцінщик, бухгалтер, аудитор, ФОП, окрім платника єдиного податку) одночасно працює за трудовим договором за основним місцем роботи, то у разі якщо дохід, отриманий від діяльності самозайнятої особи перевищує її дохід від роботи за трудовим договором за відповідний період, то самозайнята особа повинна самостійно доплатити ЄСВ з суми перевищення - з метою уникнення зловживань коли особа отримує мінімальну зарплату як найманий працівник та великий дохід як самозайнята особа. Такі норми є дискримінаційними за ознакою належності ФОП до загальної або спрощеної системи оподаткування (одним вимога про мінімальний внесок (22% з 1 МЗП), іншим – 22% з всіх доходів) та призводять до подвійної сплати внеску, що протирічить загальній логіці єдиного внеску. 
  1. Надання контролюючому органу необмеженого права (без прив’язки до суми боргу, строків його не сплати тощо) стягувати без рішення суду податковий борг по самостійно визначеним платником податків зобов’язанням. Наразі, існує ряд випадків, коли особа самостійно декларує податкові зобов'язання, але не сплачує податки так як у неї є переплати цих податків. Проте, податкові органи масово не враховують такі переплати, або безпідставно нараховують пеню, штраф, про які платнику податків невідомо (п. 95.5 ст. 95);
  2. Визнання витрат по процентах за кредитами та позиками, отриманими від нерезидентів, в період їх фактичної виплати, а не в період їх нарахування відповідно до положень бухгалтерського обліку (нові пп. 140.4.8 п. 140.4 та пп. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПК України). Це призведе до чергового ускладнення адміністрування податку на прибуток так як відбувається подальша відмінність між бухгалтерським та податковим обліком внаслідок коригування фінансового результату; погашення кредитів та позики відбувається в основному протягом року, проте, платники податків з обсягом операцій більше 40 млн грн ведуть поквартальний облік, як наслідок, платники податків не матимуть право на витрати на кінець кварталу, що буде призводити до переплат та подальшого коригування в наступному періоді сплачених податків; дуже часто банки не дозволяють сплатити відсотки по кредиту/позиці нерезиденту до отримання повного пакету документів про економічну доцільність такої угоди (це може тривати до 3-6 міс), а звітність подається поквартально. Вказане призведе також до переплат та подальшого коригування в наступному періоді сплачених податків;
  1. Винагорода за брокерські, комісійні або агентські послуги, фактично надані нерезидентами за межами території України, яка виплачується резидентами на адресу таких нерезидентів,  буде обкладатися податком з доходів нерезидентів (зміни до пп. "з" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України). Оподаткування доходів нерезидентів від діяльності за межами України не відповідає ідеології оподаткування, що передбачає сплату податку з доходів з джерелом їх походження з України. Тому така норма є додатковим обтяженням для українських підприємств;
  2. Здійснення розгляду скарг платників податків про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування без участі представника Мінфіну (п. 56.23.2).

 

Дискусійними положеннями проєкту є:

 

  1. Пропонується визначити в ПК України процедуру та строки оскарження рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ, відповідність платника критеріям ризиковості (зміни до ст. 56 ПК України). Дана процедура не передбачена ПК України. Тому, потрібно щонайменше передбачити ці поняття у Кодексі;
  2. Пропонується здійснювати листування з платником податків – фізичною особою не тільки за податковою адресою, а і за адресою його зареєстрованого місця проживання (зміни до ст. 42 ПК України). Оптимальним варіантом, на наш погляд, буде уточнення п. 45.1 ст. 45 ПК України, в якому зазначити, що податковою адресою є зареєстроване її місце проживання, якщо інша адреса не визначена за заявою особи;
  3. Подання Компаніями з управління активами податкової декларації та фінансової звітності окремо за кожним суб’єктом, який перебуває в її управлінні і не є юридичною особою (пайовий фонд) (зміни до п. 46.2 ст. 46 ПК України). Проте, платниками податку на прибуток - є юридичні особи, ФОП (п.133.1 ст. 133 ПК України). Тому вбачається доцільним внести зміни у підзаконний нормативно-правовий акт Мінфіну або в ПК України (альтернативний варіант), якими передбачити певні додатки до звітності КУА в розрізі конкретного пайового фонду;
  1. Віднесення до об’єктів оподаткування транспортним податком легкових автомобілів середньоринковою вартістю понад 200 МЗП (наразі ця вартість становить понад 375 МЗП) (зміни до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України). Внаслідок прийняття запропонованих Проєктом змін збільшиться коло транспортних засобів, що будуть підпадати під оподаткування і до них потраплять в тому числі автомобілі середнього сегменту ринку;
  1. Пропонується передбачити подання звіту про використання доходів (прибутків) бюджетними установами, які є неприбутковими, лише у випадку виявлення порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПК України (вимоги до неприбуткових підприємств, установ та організацій) (зміни до п. 46.2 ст. 46 ПК України). Дана норма не відповідає одній з засад податкового законодавства, а саме засаді рівності всіх платників податків (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 ПК України);
  1. Запровадження тимчасових норм щодо понять "доходу з джерелом їх походження з України" та оподаткування доходів нерезидентів, взяття на облік представництв таких нерезидентів з переносом строку дії норм з 01.07.2020 на 01.01.2021 (нові п.п. 60-1 – 60-11 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ ПК України). Відтермінування норм, виключно у зв’язку з незатвердженням Кабінетом Міністрів України порядку повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків є невиправданим. Особливо враховуючи той факт, що нові положення щодо реєстрації нерезидентів вже вступили в дію з 01.07.2020. Тому пропозиції Проєкту суперечать ст. 58 Конституції України, яка передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи; 
  1. Збільшення ставок екологічного податку (по деяким випадкам у 10 разів) без проведення комплексних реформ в адмініструванні цього податку створює суттєві ризики його тінізації та недонадходжень від цього податку порівняно із існуючим рівнем;
  2. Планується надання можливості контролюючому органу при стягненні коштів з платника податків на підставі судового рішення отримувати в банку інформацію про залишок коштів на рахунку, про рух коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або про оренду індивідуального банківського сейфа (наразі така інформація надається лише підставі відповідного судового рішення) (зміни до пп. 20.1.5 п. 20 ст. 20, п. 73.4 ст. 73 ПК України, ст. 62 ЗУ "Про банки та банківську діяльність"). Надання податковим органом інформації про залишок коштів на рахунку, а також про зберігання цінностей або про оренду банківського сейфа, у разі наявності рішення суду про стягнення коштів, вбачається виправданим. Проте, розголошення банківської таємниці в частині руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу є необгрунтованим, так як це може призвести до зловживань податкових органів, зменшенні довіри осіб до банків. За необхідності, податкові органи зможуть отримати вказану інформацію на підставі рішення суду.

 

Експерти з питань податкової політики Економічної експертної платформи закликають народних депутатів доопрацювати проєкт №4101 та врахувати пропозиції експертів.