Оцінка експертів проєкту закону щодо Інспекції праці

 

Фахівці Економічної експертної платформи проаналізували проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо порядку державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю», який розміщено для обговорення на сайті Міністерства економіки 13 січня 2021 року) та зазначають наступне:

 

 

Законопроектом вносяться зміни до Кодексу законів про працю України та Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про Національну поліцію», якими визначається правовий статус державної інспекції праці, права та обов’язки інспекторів праці, форми здійснення контролю, підстави та порядок проведення інспекційних відвідувань, а також систему винагород та відповідальності інспекторів праці.

 

Проєктом передбачені зміни до Кодексу законів про працю, зокрема: 

      - Стаття 259. Державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю.

  • державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю здійснює державна інспекція праці; 
  • заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань та/або невиїзних інспектувань об’єктів відвідування;
  • у визначених законодавством випадках державний нагляд (контроль) може також здійснюватися органами місцевого самоврядування;
  • - Стаття 260. Державна інспекція праці.
  • функції державної інспекції праці покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю;
  • чисельність державних інспекторів праці повинна забезпечувати ефективне здійснення заходів з урахуванням: кількості, типу, розміру і розташування об’єктів, що підлягають інспектуванню та інших умов, за яких здійснюються інспекційні відвідування та невиїзні інспектування;
  • - Стаття 261. Повноваження державних інспекторів праці.
  • повноваження державних інспекторів праці підтверджуються службовим посвідченням, форма та порядок видачі якого затверджуються Кабінетом Міністрів України;
  • мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби відвідувати будь-які робочі місця об’єкта відвідування, а також проходити до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень об’єктів відвідування, в яких використовується наймана праця;
  • проходити до нежитлових будинків, приміщень, споруд та інших об’єктів, у яких перебувають фізичні особи, стосовно яких є достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов’язки, або до них застосовується примусова праця;
  • наодинці або у присутності свідків ставити об’єкту відвідування та/або працівникам, представникам профспілок запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали стосовно порушень законодавства про працю;
  • вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);
  • визнавати роботу такою, що виконується в межах трудових відносин, незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами;
  • вносити об’єктам відвідування обов’язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень законодавства про працю;
  • вносити компетентним органам подання щодо відсторонення посадових осіб або притягнення їх до відповідальності;
  • отримувати безоплатно від об’єктів відвідування, державних органів статистичні та інші звітні дані, інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання своїх повноважень;
  • витребувати для огляду у фізичних осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують трудові обов’язки, документи, що посвідчують особу.
  • - Стаття 263. Незалежність державних інспекторів праці.
  • державний інспектор праці самостійно приймає рішення про внесення посадовим особам письмової вимоги про усунення порушень, складання протоколу про адміністративне правопорушення, накладення штрафу, ініціювання притягнення до відповідальності посадових осіб;
  • забезпечуються транспортними засобами спеціалізованого призначення для проведення інспекційних відвідувань об’єктів, розташованих у місцях, де відсутні засоби громадського транспорту або користування ними не дає змоги своєчасно чи в певний час доби провести інспекційне відвідування;
  • заробітна плата державного інспектора праці складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, премії (у разі встановлення) та винагороди; 
  • винагорода виплачується у розмірі 1 відсотку сплаченої суми від накладеного штрафу, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму, який проводив інспекційне відвідування, за результатами якого складено постанову про накладення штрафу;
  • порядок виплати винагород державним інспекторам праці встановлюється Кабінетом Міністрів України;
  • несе відповідальність у порядку регресу в розмірі виплаченого з відповідного бюджету відшкодування у зв’язку з незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю.
  • Стаття 265. Підстави проведення інспекційних відвідувань (невиїзних інспектувань).
  • за зверненням фізичної особи про порушення стосовно неї законодавства про працю;
  • за рішенням керівника органу державного нагляду (контролю);
  • за рішенням суду;
  • за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
  • за запитом народного депутата України;
  • за дорученням Прем’єр-міністра України;
  • у разі невиконання вимог припису (не пізніше 20 робочих днів від останнього дня строку усунення порушень, визначеного у приписі).
  • - Стаття 266. Порядок проведення інспекційних відвідувань (невиїзних інспектувань).
  • інспекційне відвідування підлягає реєстрації державною інспекцією праці, забороняється проводити незареєстровані відвідування;
  • тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів;
  • з’ясовуються питання, які стали підставою для проведення відвідування, а також питання щодо дотримання вимог законодавства у частині оформлення трудових відносин;
  • державний інспектор праці повинен пред’явити своє службове посвідчення та надати копію направлення;
  • У разі створення об’єктом відвідування перешкод (відмови у допуску до проведення інспекційного відвідування) складається акт про створення перешкод у двох примірниках, один з яких залишається в об’єкта відвідування, другий – в державного інспектора праці;
  • невиїзні інспектування проводяться шляхом обміну документами з об’єктом відвідування в електронній формі;
  • - Стаття 268. Відповідальність за порушення законодавства про працю.
  • 15 мінімальних заробітних плат (МЗП) за кожного працівника допущеного до роботи з порушенням правил трудового законодавства, 10 МЗП для фізичних та юридичних осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування;
  • 30 МЗП за повторне порушення;
  • Три МЗП за порушення строків виплати заробітної плати більш як за один місяць, виплата її не в повному обсязі, порушення вимог законодавства щодо надання відпусток;
  • 5 МЗП за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (за кожного працівника);
  • 4 МЗП за  недотримання гарантій та пільг працівникам, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (для платників єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження);
  • 5 МЗП за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування;
  • 50 МЗП у разі створення повторних перешкод;
  • 1 МЗП у разі порушення інших вимог законодавства про працю, ще неперелічені вище, у разі повторного порушення протягом року – 2 МЗП
  • - Стаття 270. Забезпечення об’єкта відвідування та його працівників інформацією та консультаціями щодо найбільш ефективних способів дотримання законодавства про працю.
  • під час проведення інспекційного відвідування за згодою об’єкта відвідування державні інспектори праці можуть здійснювати аналіз інформації про ступінь інтеграції гендерних підходів, що створюють передумови для забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
  • об’єкти відвідування можуть ініціювати проведення регулярних інформаційно-роз’яснювальних кампаній щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників;
  • державний інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин, а також забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

 

Доповнено основні повноваження поліції в Законі України «Про Національну поліцію» наступним положенням:

  • вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення інспекційних відвідувань юридичних осіб, а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю інспекторів праці та інших осіб, які беруть участь у проведенні інспекційного відвідування;
  • залучення працівників поліції здійснюється за вмотивованим повідомленням центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю, його територіальних органів, яке надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення інспекційного відвідування; 
  • відмова у залученні поліції до проведення інспекційних відвідувань допускається лише з підстав недостатнього обґрунтування обставин, що зумовили необхідність залучення працівників поліції, залучення особового складу до припинення групового порушення публічної (громадської) безпеки і порядку чи масових заходів, а також для подолання наслідків аварій чи інших надзвичайних ситуацій.

 

Мета, заявлена авторами проєкту - підвищення ефективності здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю.

 

Обґрунтування необхідності: Імплементація норм Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, та Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV

 

Проаналізувавши норми проєкту експерти дійшли висновку, що проєкт є актуальним, в той же час містить низку критичних недоліків, які пропонується обговорити та врегулювати у оптимальний спосіб. Зокрема це такі негативні на думку експертів норми: 

 

  1. Заходи державного нагляду (контролю) передбачають форму невиїзних інспектувань об’єктів відвідування, що несе значні необгрунтовані ризики для бізнесу;
  2. Функції державної інспекції праці та її положення щодо чисельності передбачають визначення «інші  умови», за яких здійснюються інспекційні відвідування та невиїзні інспектування. В умовах низького рівня розвитку інституцій такі надто широкі дискреційні повноваження вбачаються не доцільними;
  3. Повноваження державних інспекторів праці визначені вкрай широко, що може призвести до значних зловживань, а опитування про порушення наодинці - порушують права людини;
  4. Норма про винагороду державному інспектору у розмірі 1 відсотку від накладеного штрафу - є недоцільною, така норма стимулюватиме упереджене ставлення до бізнесу;
  5. Проектом передбачається надто широкий спектр підстав для здійснення перевірок, вбачається доцільним його суттєво зменшити;
  6. Законопроект передбачає необґрунтовано високі штрафи за порушення трудового законодавства 15 МЗП – 90 тис. грн, у разі повторних порушень 50 МЗП – 300 тис.грн;
  7. Викликає здивування норма про «аналіз інформації про ступінь інтеграції гендерних підходів». Фактично держава і так володіє інформацією, щодо працюючих чоловіків та жінок на кожному підприємстві, і здійснювати цей аналіз безпосередньо при здійснюванні відвідування немає сенсу;
  8. Особливості здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю органами місцевого самоврядування, потребують доопрацювання оскільки створюють додатковий тиск на бізнес та не виключають корупційних дій з боку органу державного  нагляду (контролю);

 

Окрім викладеного вище - на нашу думку є важливим врахувати такі концептуальні зміни:

1) ПДФО, ЄП, ліцензії чи патенти - це джерело доходів місцевих бюджетів, тому контроль ринку праці має бути зосереджено переважно у місцевої влади;

2) Центральний орган мав би забезпечити публічність інформації про кількість зайнятих, рівень зарплати, питома вага безробітних тощо в розрізі громад;

3) Має бути забезпечено публічну звітність про стан контрольної роботи в розрізі громад;

4) Інспектор може мати право тільки встановити факт і зафіксувати його в акті перевірки належним чином. За фактом накладається штраф, але вже не інспектором особисто, а уповноваженим органом. Така модель має працювати по відношенню до незареєстрованих працівників, але якщо між сторонами є контрактні відносини, то визнавати їх недійсними, "перекваліфіковувати" - може тільки суд.

 

Важливим на нашу думку є запровадити механізм для стимулювання офіційного працевлаштування - дозволити фізичній особі самій визначити місце (бюджет територіальної громади) куди вона бажає сплачувати податки зі своїх доходів

 

Виходячи з викладеного вище експерти зазначають, що проєкт у поточній редакції збільшує державне регулювання та ризики тиску на бізнес, наділяє державних інспекторів контролю надмірними повноваженнями, які несуть корупційні ризики.

 

Фахівці Економічної експертної платформи закликають розглянути та врахувати надані пропозиції, а також провести експертне обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо порядку державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю» за участі фахівців Мінекономіки, фахівців аналітичних центрів, представників провідних бізнес асоціацій.