ДОРОЖНЯ КАРТА РЕФОРМ

(2021 рік)

ПОДАТКОВА ТА БЮДЖЕТНА РЕФОРМА

Проблеми, які має вирішити реформа:

Завдяки прогресу у реформуванні податкової сфери згідно рейтингу перешкод для ведення бізнесу - адміністрування податків  займає перше місце і вперше з початку спостережень поступилося місцем ставкам оподаткування (за даними опитувань підприємств). За останні роки номінальне податкове навантаження було істотно скорочено за рахунок зниження ставки ЄСВ до 22%, скасовано необхідність утримання ЄСВ з фізичної особи та з ФОП “сумісників”; було запроваджено прозорі та захищені від зловживань механізми адміністрування ПДВ й електронний кабінет платника податків; скасовано контроль зв'язку з господарською діяльністю в адмініструванні податку на прибуток підприємств; упорядковано надання податкових роз’яснень та користування ними; нещодавно – значно спрощено користування касовими фіскальними реєстраторами і запроваджено програмні РРО третього покоління; створено механізм сплати податків та зборів на один рахунок, запроваджено механізм реалізації FATCA, запроваджено режим спільного транзиту та низку інших позитивних новацій. Також було створено Державну податкову службу України та Державну митну службу України. Порівняно з 2013–2015 рр. - у 2019 році було дещо скорочено економічний розмір уряду – відсоток перерозподілу ВВП через публічні фінанси, проте у 2020 році внаслідок кризи відсоток знов перевищив 40% від ВВП. 

Проте, проблеми податкової системи все ще залишаються найвагомішими серед перешкод для ведення бізнесу. Розпочато глибокі інституційні реформи податкової та митної служби розпочаті, але спрогнозувати результати поки що вкрай важко. Навіть податкова поліція продовжує своє фактичне існування, хоча і в невизначеному статусі. Не завершені реформи митної та фіскальної служб не дозволяють скоротити обсяги зловживань – контрабанди, порушення митних правил та великомасштабної податкової оптимізації із застосуванням офшорів, які залишаються найбільшими «дірами» в податковій системі після ліквідації більшості «податкових ям», що дозволяли масово ухилятися від ПДВ. Позитивні результати спостерігаються тільки із мінімізацією схем по ухиленню від сплати ПДВ, у 2020 році робота ДПС була ефективною по подоланню цих схем. Щодо офшорних схем - у 2020 році було прийнято низку деофшоризаційних норм, якими зокрема впроваджено: оподаткування контрольованих іноземних компаній; запобігання уникненню статусу постійного представництва та оподаткування постійних представництв; правило запобігання зловживанню чинними угодами про уникнення подвійного оподаткування; удосконалення норм стосовно документації з трансфертного ціноутворення; оподаткування «конструктивних дивідендів»; удосконалення правила «тонкої капіталізації» тощо - що має привести до мінімізації цих видів схем у наступні роки. 

Одним з ключових недоліків податкової системи України все ще залишається застаріла модель оподаткування прибутку підприємств, яка є дискреційною та створює значні корупційні ризики. Важливим є реформування цього податку - найкращим варіантом є заміна його іноваційним податком на виведений капітал, який суттєво спрощує адміністрування та стимулює інвестиції. Все ще надмірно високим залишається оподаткування праці, і це сприяє тінізації ринку праці. 

Збільшення надходжень внаслідок вдалого реформування ПДВ не було використано для зменшення інших податків, натомість загальнодержавні видатки суттєво не зменшуються вже кілька років, знаходячись в межах 40% від ВВП, що є зависоким для нашої країни.

На часі – продовження та подальше поглиблення податкової реформи. Необхідно завершити розпочаті реформи податкової та митної служб, остаточно ліквідувати податкову міліцію та інші органи по боротьбі із економічними злочинами й утворити замість них нову, винятково аналітичну структуру з розслідування великомасштабних економічних злочинів, яка мала б замінити також відповідні підрозділи інших відомств. 

Економічне зростання, надходження від приватизації та детінізації економіки, а також усі можливості для скорочення бюджетних та квазібюджетних витрат (зокрема, але не тільки, ефект ProZorro, верифікація соціальних та пенсійних виплат, оптимізація витрат на інші цілі тощо) потрібно використати для поступового скорочення загальнодержавних видатків, що дозволить надалі знизити податкове навантаження на заробітну плату та запровадити інноваційну модель податку на виведений капітал замість податку на прибуток підприємств. 

Податки на землю та інше нерухоме майно потребують удосконалення та впорядкування, що дозволить підвищити надходження від них та використати їх для подальшого підвищення спроможності місцевих бюджетів, що, своєю чергою, дозволить скоротити податки на доходи фізичних осіб (домогосподарств) – одні з найбільш шкідливих для економічного зростання, за даними ОЕСР, через  відповідні зміни до розмірів субвенцій з центрального бюджету.

ЦІЛЬ 1. Проста, прозора та передбачувана податкова система, що вимагає мінімальних затрат часу для розрахунку та сплати податків 

1. Перейти до оподаткування розподіленого прибутку (податок на виведений капітал) з компенсацією втрат бюджету за рахунок зниження неефективних видатків бюджету та боротьби з крупномасштабними схемами ухилення від сплати податків та мінімізації, насамперед через офшори та порушення митних правил, а також розкраданням ПДВ. 
2. Зменшувати податкове навантаження на фонд оплати праці, в тому числі за рахунок скасування військового збору та єдиного внеску та включення їх до ПДФО з компенсацією втрат бюджету за рахунок зниження неефективних видатків бюджету, що створить умови для виходу бізнесу з тіні.
3. Удосконалити систему оподаткування землі та нерухомого майна, на основі кадастрової вартості з урахуванням об’єктивних ринкових даних - з метою зменшення дискреційності, зробивши його більш справедливим. Зараховувати податки на землю та нерухоме майно до ПДФО, ПнПП, ЄП. Вирівнювати умови ведення бізнесу для «тіньового» та легального ринку оренди землі, зокрема шляхом вирівнювання податкового навантаження.
4. Переглянути перелік податкових пільг у напрямку їх зменшення. 
5. Удосконалити оподаткування малого бізнесу та спрощену систему оподаткування з метою мінімізації зловживань, зокрема: виокремити податок на землю з ЄП 1,2,3 груп; скасувати обов’язок використовувати РРО для усіх ФОП 2 та 3 групи, окрім чітко окресленого кола платників з підвищеним ризиком перевищення лімітів, яке має визначатися виключно на основі економічної доцільності.
6. Перенести адміністрування (створення та внесення змін до програмних продуктів) податкових та митних баз даних до незалежної структури або Мінфіну.
7. Привести оподаткування грошових надходжень від продажу особистого майна у відповідність до економічної логіки - оподаткування отриманого чистого доходу (якщо він є), на противагу сплати податку від суми продажу.
8. Виключити з переліку підакцизних товарів автотранспортні засоби.
9. Трансформація дивідендної політики держави в частині перегляду взаємовідносин власника (держави) та державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.
10. Врегулювати оподаткування електронних послуг нерезидентів, у частині ПДВ.
11. Розробити та запровадити механізми податкового стимулювання громадян для підтримки  інституцій, які виражають та захищають інтереси суспільства (відсоткова філантропія, податкова субсидія). Зокрема запровадити відсотковий механізм для надання можливості громадянам спрямувати частину сплаченого ПДФО на підтримку інститутів громадянського суспільства, що мають статус неприбуткових.
12. Реформувати систему оподаткування енергетичних акцизів.
13. Спростити правила ТЦО щодо операцій між контрольованими іноземними компаніями.
14. Скасувати вимогу отримання фізичними особами нерезидентами облікової картки фізичної особи – платника податків для отримання виплат від резидентів, замінивши на інший оптимальний спосіб ідентифікації.

Рішення приймає: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України.

ЦІЛЬ 2. Знижено рівень перерозподілу ВВП через публічні фінанси до 35% для забезпечення швидкого економічного зростання

1. Впровадити фіскальну політику, яка була б спрямована на зниження частки загальнодержавних видатків до 35% від ВВП, а також фіскальні правила, які б обмежували частку перерозподілу ВВП через бюджети. 
2. Переглянути статті бюджетних видатків для оптимізації структури, збільшення ефективності та зменшення розміру видатків бюджету 2022 рр.
3. Забезпечити ефективну верифікацію отримувачів соціальних виплат та пільг і пенсійних виплат, що дозволить виявити «мертві душі» та призведе до економії держбюджету. 
4. Реформувати систему соціального страхування з метою зменшення перерозподілу через публічні фінанси, зокрема скасувати загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, замінити на обов'язкове приватне страхування.
5. Встановити KPI для бюджетних програм, оприлюднювати кошториси усіх бюджетних установ. Визначення ефективності витрачання коштів на державні програми.

Рішення приймає: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Міністерство соціальної політики України. 

ЦІЛЬ 3. Інституційна реформа контролюючих органів, покращено адміністрування.

1. Продовжити реформування ДПС та ДМС у частині набору співробітників на відкритих конкурсах, гарантувавши їм гідні зарплати та забезпечивши автоматизацію процесів.
2. Ліквідувати податкову міліцію та позбавити інші правоохоронні органи (МВС, СБУ тощо) функції розслідування економічних злочинів і створити єдиний аналітичний орган з розслідувань вказаних злочинів у системі органів виконавчої влади із обмеженням старим співробітникам правоохоронних органів працювати в новому органі.
3. Забезпечити ширше відкриття деперсоніфікованої інформації з митних баз, у частині торговельного опису, торговельної марки та виробника товарів.
4. Сформувати ефективні KPI для ДПС та ДМС та постійно моніторити їх виконання  для більш обґрунтованої оцінки діяльності служб.
5. Забезпечити повноцінний обмін інформацією з іншими країнами, створити дієвий механізм автоматизованого зіставлення відповідних документів та митної вартості товарів, яка в них зазначена
6. Вдосконалити модель електронних ТТН, забезпечення електронного документообігу для всіх суб’єктів господарювання, запровадження е-накладних у якості первинних документів.
7. Осучаснити та спростити законодавство про реєстрацію розрахункових операцій.
8. Спростити адміністрування акцизних податків у розрізі реалізації пального.
9. Переглянути систему штрафних санкцій за незначні порушення та привести їх до оптимального рівня, зокрема знизити до оптимального рівня штрафи порушення норм ринкового нагляду
10. Переглянути систему ринкового нагляду, зосередити контроль виключно на товарах, шкідливість яких доведена в рамках лабораторних досліджень
11. Впорядкувати питання із ліцензування діяльності з пальним, відмінити нарахування штрафних санкцій за помилки, допущені суб'єктами господарювання при оформленні ліцензії на зберігання пального, яке використовується для власних потреб та за помилки у реквізитах, допущені при сплаті платежів за відповідні ліцензії.
12. Скасувати заборону ввезення на митну територію України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів, дозволивши маркування цих товарів на акцизних складах в Україні.
13. Забезпечити деперсоніфіковану публікацію рішень ДПС України за результатами розгляду скарг платників податків в процедурі адміністративного оскарження. 

Рішення приймає: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України.