2026 рр.

ПОДАТКОВА ТА БЮДЖЕТНА РЕФОРМА

Проблеми, які має вирішити реформа     

За останні роки номінальне податкове навантаження було істотно скорочено за рахунок зниження ставки ЄСВ до 22%, скасовано необхідність утримання ЄСВ з ФОП “сумісників” та “нульових” ФОП; було запроваджено прозорі та захищені від зловживань механізми адміністрування ПДВ й електронний кабінет платника податків; скасовано контроль зв'язку з господарською діяльністю в адмініструванні податку на прибуток підприємств; упорядковано надання податкових роз’яснень та користування ними; запроваджено механізми для деофшоризації економіки (план дії BEPS), значно спрощено користування касовими фіскальними реєстраторами і запроваджено програмні РРО третього покоління; створено механізм сплати податків та зборів на один рахунок, запроваджено механізм реалізації FATCA, запроваджено режим спільного транзиту та низку інших позитивних новацій. Також було створено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реформування яких триває. Було створено єдиний орган по боротьбі із економічними злочинами (БЕБ), на заміну різним органам та підрозділам (на цей час триває його перезавантаження переважним голосом міжнародних експертів). Порівняно з 2013–2015 рр. - у 2021 році було скорочено економічний розмір уряду – відсоток перерозподілу ВВП через публічні фінанси - до ~40% від ВВП, який через воєнні дії знов зріс до ~70% ВВП. 

Проте, проблеми зі перевіряючими та правоохоронними органами, проблеми податкової системи - все ще залишаються найвагомішими серед перешкод для ведення бізнесу. Не завершена реформи митної та податкової служб - не дозволяють скоротити обсяги зловживань – контрабанди, порушення митних правил, контрафакту - які залишаються найбільшими «дірами» в податковій системі після ліквідації більшості «податкових ям», що дозволяли масово ухилятися від ПДВ. Ці служби потребують повного перезавантаження. Позитивні результати спостерігаються тільки із мінімізацією схем по ухиленню від сплати ПДВ, схем у агро секторі та офшорних схем, у 2020-2025 році робота ДПС по їх подоланню була ефективною.  

Одним з ключових недоліків податкової системи України все ще залишається застаріла модель оподаткування прибутку підприємств, яка є дискреційною та створює значні корупційні ризики. Важливим є реформування цього податку - найкращим варіантом є заміна його інноваційним податком на виведений капітал, який суттєво спрощує адміністрування та стимулює інвестиції. Все ще надмірно високим залишається оподаткування праці, і це сприяє тінізації ринку праці. 

Збільшення надходжень внаслідок вдалого реформування ПДВ не було використано для зменшення інших податків, зокрема для зниження навантаження на фонд оплати праці, який є надто високим для нашої країни.

Економічне зростання, надходження від приватизації та детінізації економіки, а також усі можливості для скорочення бюджетних та квазібюджетних витрат (зокрема, але не тільки, ефект ProZorro, верифікація соціальних та пенсійних виплат, оптимізація витрат на інші цілі тощо) потрібно використати для поступового скорочення загальнодержавних видатків (після завершення воєнного стану), що дозволить надалі знизити податкове навантаження на заробітну плату та запровадити інноваційну модель податку на виведений капітал замість податку на прибуток підприємств. 

Податки на землю та інше нерухоме майно потребують удосконалення та впорядкування, що дозволить підвищити надходження від них та використати їх для подальшого підвищення спроможності місцевих бюджетів, що, своєю чергою, дозволить скоротити податки на доходи фізичних осіб (домогосподарств), скоротити навантаження на фонд оплати праці – одні з найбільш шкідливих для економічного зростання, за даними ОЕСР, через  відповідні зміни до розмірів субвенцій з центрального бюджету.

ЦІЛЬ 1. Інституційна реформа контролюючих органів, покращення адміністрування та регулювання.

1. Забезпечити повне перезавантаження ДПС, за переважного голоса міжнародних експертів, переатестація всіх кадрів, забезпечення їм гідних зарплат (ПЗУ №9243). Перезавантаження Служби фінмоніторингу.

2. Сформувати ефективні KPI для ДПС, ДМС та БЕБ, запровадити моніторинг їх виконання  для обґрунтованої оцінки діяльності служб (ПЗУ №12359 та №12360). 

3. Забезпечити повноцінний автоматичний обмін інформацією з іншими країнами, створити дієвий механізм автоматизованого зіставлення відповідних документів та митної вартості товарів, яка в них зазначена.  

4. Забезпечити відкриття деперсоніфікованої інформації з митних баз, у частині торговельного опису, торговельної марки та виробника товарів.

5. Вдосконалити систему СМКОР - забезпечити публікацію статистики щодо СМКОР у регіональному розрізі, публічність даних про роботу комісій та КРІ для ДПС з цього питання, забезпечити можливість адмін. оскарження на рівні Мінфіну. Забезпечити визначення чітко вимірюваного та обґрунтованого переліку підстав для визначення ризиковості платника. Повернути платникам презумпцію невинуватості - запровадити обмеження часу блокування ПН/РК. У середньостроковій перспективі - перейти на європейську систему адміністрування ПДВ, відмовитись від СМКОР.

6. Спростити адміністрування акцизних податків у розрізі реалізації пального, забезпечити зміну загальної концепції акцизних складів на податкові склади, що виключить з адміністрування АП отримувачів пального для власного споживання.

7. Забезпечити можливість реєстрації пРРО (при виїзній діяльності підприємця) на його адресу реєстрації ФОП, без втрати пільги на майно. Врегулювати проблеми у взаємодії ФОП із міжнародними платіжними системами.

8. Переглянути систему штрафних санкцій за незначні порушення та привести їх до оптимального рівня, зокрема знизити до оптимального рівня штрафи за порушення термінів, норм щодо РРО, дрібних помилок у звітності.

9. Синхронізувати питання лімітів пального для цілей оподаткування акцизним податком та ліцензування діяльності з пальним.  Переглянути встановлені штрафні санкції за помилки, допущені суб'єктами господарювання при здійсненні діяльності з пальним, та недопущення збільшення їх розміру.

10. Вдосконалити модель електронних ТТН, забезпечення електронного документообігу для всіх суб’єктів господарювання. 

11. Забезпечити надання статусу платника єдиного податку ФОПам 1 та 2 груп на наступний день після подання ними відповідної заяви.

12. Забезпечити деперсоніфіковану публікацію рішень ДПС України за результатами розгляду скарг платників податків в процедурі адміністративного оскарження (окрім критичної інфраструктури). 

13. Розглянути можливість врегулювання взаємодії виробників та торговельних мереж, впровадження оптимальних європейських “антипірамідальних” норм (ПЗУ №6068д). 

14. Мінімізувати кількість обов’язкових первинних документів, зокрема скасувати обов’язковість застосування суб’єктами господарювання актів виконаних робіт/послуг, зробити їх використання за бажанням сторін. Провести оцінку застосування рахунку-фактури (інвойса) як базового документу для бухгалтерського обліку.

15. Забезпечити захист прав учасників кримінального провадження, осучаснити КПК (законопроєкти №12439, №12191)

Рішення приймає: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України.

ЦІЛЬ 2. Проста, прозора та передбачувана податкова система, що вимагає мінімальних затрат часу для розрахунку та сплати податків 

1. Забезпечити збереження поточної спрощеної системи оподаткування, мінімізувавши зловживання нею, зокрема: законодавчо визначити чіткі критерії для розділення трудових відносин і фрілансу, чіткі критерії “антидроблення”, передбачити можливість застосування підвищеної ставки ЄП для послуг на 3 групі ФОП, виокремити податок на землю та нерухомість з ЄП 1,2,3 груп; запровадити механізми стимулювання покупця отримувати чек; скасувати обов’язок використовувати РРО для усіх ФОП 2 та 3 групи, окрім чітко окресленого кола платників з підвищеним ризиком перевищення лімітів, яке має визначатися виключно на основі економічної доцільності. 

2. Посилити контроль та запровадити значну адміністративну відповідальність за незаконне передання доступу до банківських рахунків, платіжних інструментів та засобів ідентифікації, а також здійснення незаконних фінансових операцій, включаючи перекази та платежі, у тому числі на користь третіх осіб, за матеріальну винагороду, запровадити «реєстр дропів» (ПЗУ №14161)

3. Запровадити спеціальний режим оподаткування фізичних осіб, які ведуть окремі види професійної діяльності (без необхідності спеціальної реєстрації) (таксі, ремонт нерухомості, послуги з перекладу, освітня або викладацька діяльність поза закладами освіти та інше). Імплементувати директиву DAC7

4. Перенести адміністрування (створення та внесення змін до програмних продуктів) податкових та митних баз даних до незалежної структури або Мінфіну.

5. Переглянути перелік податкових пільг у напрямку їх зменшення, провести аналіз їх ефективності та актуальності.

6. Розробити та запровадити механізми податкового стимулювання громадян для підтримки  інституцій, які виражають та захищають інтереси суспільства (відсоткова філантропія, податкова субсидія). Зокрема запровадити відсотковий механізм для надання можливості громадянам спрямувати частину сплаченого ПДФО або ЄП на підтримку інститутів громадянського суспільства, що мають статус неприбуткових, після завершення ВС.

7. Привести оподаткування грошових надходжень від продажу особистого майна у відповідність до економічної логіки - оподаткування отриманого чистого доходу (якщо він є), на противагу сплати податку від суми продажу.

8. Виключити з переліку підакцизних товарів автотранспортні засоби та привести ставки екологічного податку на автотранспортні засоби до економічно обґрунтованого розміру.

9. Перейти до оподаткування розподіленого прибутку після завершення воєнного стану (податок на виведений капітал) з компенсацією втрат бюджету за рахунок зниження неефективних видатків бюджету та боротьби з крупномасштабными схемами ухилення від сплати податків та мінімізації, після завершення ВС.

10. Зменшувати податкове навантаження на фонд оплати праці після завершення воєнного стану, в тому числі за рахунок скасування військового збору та включення його до ПДФО з компенсацією втрат бюджету за рахунок зниження неефективних видатків бюджету, що створить умови для виходу бізнесу з тіні.

11. Удосконалити систему оподаткування землі та нерухомого майна, на основі кадастрової вартості з урахуванням об’єктивних ринкових даних - з метою зменшення дискреційності, зробивши його більш справедливим. Зараховувати податки на землю та нерухоме майно до ПДФО, ПнПП, ЄП. 

12. Реформувати систему оподаткування енергетичних акцизів, а саме перегляд визначених ставок акцизного податку на енергетичні продукти в Україні та диференційовані ставки залежно від напрямів використання таких продуктів: як моторного палива чи палива для опалення, комерційного або некомерційного використання, використання в окремих сферах господарювання (після досягнення мінімально встановленого рівня та повного переходу на специфічні ставки АП).

13. Забезпечити реалізацію простого механізму для отримання довідок українцями щодо резидентства.

14. Реформувати систему оподаткування екологічним податком за рахунок зміни підходів в адмініструванні, а саме трансформувати екологічний податок на викиди двооксиду вуглецю шляхом розгляду заміни прямого податку на викиди двооксиду вуглецю податком на сертифікати, що покривають фактичні викиди вуглецю під час виробництва товарів та  введення їх у господарський обіг таких промислових секторів як чорна та кольорова металургія, нафтопереробні заводи, виробництво цементу, алюмінію, хімічних речовин, водню та добрива.

15. Здійснити оцінку та перегляд діючих систем ризиків (для різних напрямів роботи) та систем управління ризиками ДПС та створення єдиної комплексної системи управлінні ризиками дотримання податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на ДПС, що інтегрується в структуру, діяльність та процеси організації служби. 

16. Врегулювання оподаткування криптовалют  

Рішення приймає: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України.

ЦІЛЬ 3. Знижено рівень перерозподілу ВВП через публічні фінанси до 35% для забезпечення швидкого економічного зростання, оптимізовано видатки загальнодержавного бюджету

1. Провести аудит всіх програм підтримки економіки, скорочення неефективних програм за висновками аудиту

2. Впровадити фіскальну політику, яка була б спрямована на зниження частки загальнодержавних видатків до 35% від ВВП після завершення воєнного стану, а також фіскальні правила, які б обмежували частку перерозподілу ВВП через бюджети. 

3. Найбільш логічним з макроекономічної точки зору підходом для природного скорочення бюджетного навантаження на ВВП є підвищення видатків лише на рівень дефлятору ВВП. Це означатиме, що ресурси від реального зростання економіки залишаються в приватному секторі і навантаження державних видатків поступово знижується природним чином. Загальний обсяг економії від уповільнення темпів підвищення видатків державного бюджету на зростання реального ВВП складає на базі 2024 році - 30 млрд гривень. 

4. Адаптувати обсяг державних видатків до нових демографічних реалій - це стосується скорочення видатків на представницькі органи державної влади, систему правосуддя, освіту, охорону здоров’я та житлові субсидії. Зниження видатків за цими категоріями (в частині послуг, які надаються пропорційно для всього населення) - пропорційно до половини зниження розмірів населення - призведе до економії в обсязі близько 23 млрд гривень.

5. Державне замовлення на вищу освіту розподіляється між державними ВНЗ у непрозорий спосіб, теоретично виходячи з прорахованих урядовими структурами потреб у фахівцях, на практиці ж - з високим рівнем лобістського впливу з боку самих ВНЗ, для яких така форма розподілу коштів перетворилася на різновид ренти. Обсяг економії від оптимального скорочення держазмовлення становить більше 15 млрд гривень

6. Переглянути доходи та видатки Пенсійного фонду, збалансувати його у такий спосіб, щоб військовий ЄСВ зараховувався на окремі рахунки військових, з яких їм нараховуватимуться пенсії. Перевести з ПФ всі платежі до держбюджету, окрім пенсій.

7. Забезпечити ринкове ціноутворення на комунальні послуги, які зараз є прикладом соціальної несправедливості: бідні зі своїх податків фактично субсидують багатих, які платять пільгову ціни на опалення, газ тощо. Непродуктивні витрати держбюджету перевищують 100 млрд грн на рік, їх необхідно мінімізувати, привести систему утворення тарифів на комунальні послуги до ринкової, забезпечивши адресні субсидії малозабезпеченим.

8. Реформувати систему соціального страхування з метою зменшення перерозподілу через публічні фінанси, зокрема скасувати загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, замінити на обов'язкове приватне страхування. Переглянути та оптимізувати критерії щодо соціальної допомоги.

9. Встановити KPI для бюджетних програм, оприлюднювати кошториси усіх бюджетних установ. Визначення ефективності витрачання коштів на державні програми. 

Рішення приймає: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Міністерство соціальної політики України.