Завдяки прогресу в реформуванні подат­кової сфери адміністрування податків упер­ше з початку спостережень поступилося місцем ставкам оподаткування в рейтингу перешкод для ведення бізнесу (за даними опитувань підприємств). При цьому номі­нальне податкове навантаження було істот­но скорочено за рахунок зниження ставки ЄСВ до 22%. Також було запроваджено прозорі та захищені від зловживань ме­ханізми адміністрування ПДВ й електрон­ний кабінет платника податків; скасовано контроль зв’язку з господарською діяль­ністю в адмініструванні податку на прибу­ток підприємств; упорядковано надання по­даткових роз’яснень та користування ними; нещодавно - значно спрощено користу­вання касовими фіскальними реєстрато­рами і розпочато роботу із запровадження онлайн-реєстрації фіскальних транзакцій, низку інших позитивних новацій. Одночас­но було частково реорганізовано Держав­ну фіскальну службу України (ДФС) (насам­перед у частині перевірок) та формально скасовано податкову міліцію. Порівняно з 2013-2015 рр. дещо скорочено економіч­ний розмір уряду - відсоток перерозподілу ВВП через публічні фінанси. Запроваджуєть­ся середньострокове бюджетне планування. Проте проблеми податкової системи все ще залишаються найвагомішими серед пе­решкод для ведення бізнесу. Глибокі інституційні реформи податкової та митної служ­би відкладено на невизначений термін, а відповідні концепції, розроблені фахівцями під егідою Мінфіну й ухвалені Кабінетом Міністрів України, - скасовано. Навіть по­даткова міліція продовжує своє фактичне існування, хоча і в невизначеному статусі. Відсутність справжніх реформ митної та фіскальної служб не дозволяє скоротити обсяги зловживань - контрабанди, пору­шення митних правил та великомасштаб­ної податкової оптимізації із застосуванням офшорів, які залишаються найбільшими «дірами» в податковій системі після ліквіда­ції більшості «податкових ям», що дозволя­ли масово ухилятися від ПДВ. Триває боротьба за реформу корпо­ративного податку - перехід до оподатку­вання тільки виведеного з бізнесу капіталу (ПнВК), яка є необхідною передумовою гли­бокого реформування ДФС. Усе ще над­мірно важким залишається оподаткування праці, і це заганяє ринок ринок у тінь. Збільшення надходжень внаслідок вдалого реформування ПДВ не було ви­користано для зменшення інших подат­ків, натомість економічний розмір уряду після суттєвого скорочення в 2016 році в наступні два роки неухильно збільшу­вався і зараз дорівнює середньому за попередні десять років - 44,5%, а та­кий показник вищий, ніж у Німеччині. На часі - продовження та подальше по­глиблення податкової реформи. Після за­провадження ПнВК має бути розпочато глибоку реформу («перезавантаження») ДФС. Необхідно затвердити розроблений експертами план та розпочати реформу митної служби, остаточно ліквідувати по­даткову міліцію й утворити замість неї нову, винятково аналітичну структуру з розсліду­вання великомасштабних економічних зло­чинів, яка мала б замінити також відповідні підрозділи інших відомств. Економічне зростання, надходження від приватизації та детінізації економіки, а також усі можливості для скорочення бю­джетних та квазібюджетних витрат (зо­крема, але не тільки, ефект РгоZогго, ве­рифікація соціальних та пенсійних виплат, оптимізація витрат на інші цілі) потрібно використати для поступового скорочення економічного розміру уряду, що дозволить надалі знизити податкове навантаження на заробітну плату. Податки на землю та інше нерухоме майно потребують удосконалення та впо­рядкування, що дозволить підвищити над­ходження від них та використати їх для по дальшого скорочення податків на працю та доходи - найбільш шкідливих для економіч­ного зростання, за даними ОЕСР..

Запровадити тимчасовий реєстр заборгованості з відшкодування ПДВ, надалі вдоско­налювати адміністрування ПДВ. Заборонити скасування контролюючим органом сум податкового кредиту за формальними ознаками, окрім доведеного факту зговору. Удосконалити систему оподаткування землі та нерухомого майна з метою зменшення дискреційності, зробивши його більш справедливим. Перейти до оподаткування розподіленого прибутку (податок на виведений капітал) з компенсацією втрат бюджету за рахунок зниження неефективних видатків бюджету та вдосконалення оподаткування майна підприємств. Зменшувати податкове навантаження на фонд оплати праці з компенсацією втрат бю­джету за рахунок зниження неефективних видатків бюджету, що створить умови для виходу бізнесу з тіні. Впровадити єдиний рахунок для сплати податків (окрім ПДВ) та електронні сервіси (цифрові РРО, електронний реєстр фіскальних чеків, реєстр акцизних марок) з метою здешевлення та спрощення умов ведення бізнесу. Впровадити контроль ланцюжка по­стачання товарів через електронну систему tax-invoice. Заборонити відкриття кримінальних проваджень до узгодження податкових зобов’я­зань і фактичної несплати узгоджених податкових зобов’язань до бюджету. Змінити моделі податкових пільг з ПДВ та місцевих податків і зборів, зменшивши їх кіль­кість. Удосконалити оподаткування малого бізнесу та спрощену систему оподаткування з ме­тою мінімізації зловживань. Вирівнювати умови ведення бізнесу для «тіньового» та легального ринку оренди землі, зокрема шляхом скорочення різниці в податковому навантаженні. Перенести бази даних ДФС до незалежного дата-центру (ДП). Забезпечити реалізацію мінімальних зобов’язань плану заходів із впровадження ВЕРЗ та покращити контроль ТЦО. Привести оподаткування надходжень від продажу особистого майна у відповідність до економічної логіки. Виключити з переліку підакцизних товарів автотранспортні засоби. РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фі­нансів України.

Впровадити фіскальну політику, яка була б спрямована на зниження частки державних видатків ВВП до 37%, а також фіскальні правила, які б обмежували частку перерозпо­ділу ВВП через публічні фінанси. Переглянути статті бюджетних видатків для оптимізації структури, збільшення ефектив­ності та зменшення розміру видатків бюджету 2019-2020 рр. Перейти до середньострокового бюджетного планування. Реформувати бюджетний процес, зокрема вдосконалити програмно-цільовий метод фінансування. Створити систему верифікації отримувачів соціальних виплат та пільг і пенсійних виплат, що дозволить виявити «мертві душі» та призведе до економії держбюджету. Реформувати систему соціального страхування з метою зменшення бюджетних видат­ків, зокрема скасувати загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного ви­падку на виробництві, замінити на обов’язкове приватне страхування. Встановити КРІ для бюджетних програм, оприлюднювати кошториси всіх бюджетних установ. РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фі­нансів України, Міністерство соціальної політики України.

Реформувати Державну фіскальну службу України та митницю, зокрема шляхом набо­ру співробітників на відкритих конкурсах, гарантувавши гідні зарплати та автоматизацію процесів. Забезпечити в Митному кодексі України принципи і процедури відкриття та функціону­вання митного режиму вільної митної зони, а також її складових - митних постів і зон митного контролю. Забезпечити відкриття деперсоніфікованої інформації з митних баз. Ліквідувати податкову міліцію та створити єдиний аналітичний орган з розслідувань еко­номічних злочинів у системі органів виконавчої влади із забороною працювати в новому органі старим співробітникам правоохоронних органів. Моніторити виконання КРІ для більш обґрунтованої оцінки діяльності ДФС. Посилити відповідальність держави перед платниками податків за завдані збитки внаслі­док дій або бездіяльності. РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фі­нансів України.

Антощук Лариса, Блінов Андрій, Дубровський Володимир, Жукова Олена, Жукова Світлана, Колпакчи Олег, Михайленко Дмитро, Наконечний Віталій, Панасюк Андрій, Потопальська Тетяна, Саварець Андрій, Смердов Віталій, Тулякова Анна, Харковіна Олексій, Черкашин В’ячеслав, Хотенко Олена, Якимчук Наталія, Янковський Павло, Дмитро Кохан, Мирослав Лаба, Андрій Реун

№8237 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку благодійної діяльності; №8044 Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо правового підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування); №5368 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні); №4117 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації готівкових розрахунків; №3448 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей кримінального провадження в податкових відносинах та питань адміністрування податків і зборів; №3848 Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення умов для своєчасного та належного відшкодування сум податку на додану вартість; №2576 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого оподаткування доходів фізичних осіб в інтервалі від 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної плати; №1861 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо трансфертного ціноутворення); №0957 Проект Закону про електронну комерцію; №2049 Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування неприбуткових організацій)»; №1088 Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (щодо державних гарантій суб'єктам господарювання у застосуванні ними реєстраторів); №1863 Проект Закону України «Про внесення змін до розділу VIІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці); №1892 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування деяких неприбуткових організацій; №1071-д Проект Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу”; №1265 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо посилення відповідальності посадових та службових осіб контролюючих органів

Перейдіть за посиланням

Реформування фінансового сектору та пенсійної системи останніми роками було ускладнено низкою чинників. З одного боку, у Парламенті є значні групи впливу, які мають власні інтереси та не зацікавлені в існуванні прозорої і стабільної банківської системи, вільному русі капіталу, прозоро­му страховому ринку та сучасній пенсійній системі. З іншого боку, є низка прогресив­но налаштованих стейкхолдерів, зокрема Національний банк України, Міністерство фінансів України, міжнародні організації, зацікавлених у реформуванні сектору. Че­рез це реформи відбуваються досить по­вільно та складно. У реформуванні пенсійної системи було зроблено перші кроки: Верховна Рада України ухвалила урядовий проект пенсій­ної реформи з урахуванням пропозицій екс­пертів РПР. Це сприяло вдосконаленню со­лідарної системи пенсійного страхування, звільнило її від низки невластивих видатків, забезпечило диференціацію розмірів пен­сій залежно від набутого страхового стажу та отриманого заробітку, дозволило запро­вадити єдині підходи до обчислення пенсій та розпочати процес переходу до кількарівневої пенсійної системи. Але подальше реформування та перехід до трирівневої системи потребує консенсусу представ­ників влади, бізнесу, громадянського су­спільства, якого на цей час не досягнуто. Пильної уваги експертів з пенсійного зако­нодавства потребує процес впроваджен­ня загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи і системи професійних пенсійних програм для окремих категорій працівників. У реформуванні банківського сектору за останні роки було досягнуто суттєвих успіхів: забезпечено інституційну спромож­ність та незалежність НБУ, стабільну ситу­ацію на валютному ринку завдяки політиці гнучкого курсу, виведено з ринку значну кількість неплатоспроможних та «схемних» банків, через які, у тому числі, відбувалося «відмивання» коштів, кредитування пов’я­заних осіб та промислових груп, активне залучення депозитів населення з метою ви­ведення їх в офшори на користь власників банку, забезпечено розкриття даних про власників банків та рефінансування банків, удосконалено механізм гарантування вкла­дів фізичних осіб тощо. Нарешті Верховна Рада України ухвалила закони про захист прав кредиторів та про банкрутство фізич­них осіб, що значно покращить інвестицій­ний клімат у країні. Водночас залишається низка проблем, які необхідно врегулювати, зокрема тер­міново знизити частку держбанків у бан­ківському секторі, врегулювати питання покращення захисту прав кредиторів та споживачів фінансових послуг, спрости­ти процедури об‘єднання та злиття бан­ків, спростити доступ бізнесу та громадян до кредитів шляхом використання всього спектру фінансових інструментів тощо.

Підвищити ефективність реалізації активів банків-банкрутів та проблемних активів інших банків, що зробить банківську систему більш стабільною. Посилити захист прав споживачів фінансових послуг, підвищивши відповідальність аудиторів, впровадити оприлюднення НБУ результатів стрес-тестів, підвищити суму гарантування вкладів до 1 млн грн та скасувати повне гарантування вкладів держбанків з 1 січня 2020 року. Врегулювати питання проблемної заборгованості. Стимулювати та контролювати процес спрощення процедур об‘єднання та злиття бан­ків, реєстрації збільшення капіталу, вихід на український ринок. Створити умови для відновлення кредитування та швидкого виведення банків з ринку, впровадити механізм сек’юритизації активів як для банків, так і для клієнтів. РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Національний банк України.

абезпечити вільну конвертацію безготівкової гривні, зокрема фінансовий контроль тільки за джерелом коштів та ліквідацію будь-яких зборів для безготівкових операцій. Ліквідувати контроль НБУ за здійсненням операцій з придбання товарів та послуг за кор­доном, у першу чергу з країнами ОЕСD. Забезпечити для фізичних осіб можливість будь-яких валютних транзакцій між власними рахунками в межах України. Забезпечити можливості використання іноземної валюти в страховій діяльності та у век­сельних розрахунках. Лібералізувати валютні транзакції між торговцями, їхніми клієнтами-резидентами та фон­довими біржами. Зняти обмеження на участь нерезидентів у біржових операціях з іноземними цінними паперами, забезпечити можливості участі в біржових операціях іноземним інвестицій­ним компаніям. РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Національний банк України.

Створити прозорий ринок страхових послуг шляхом ухвалення нового Закону «Про страхування». Запровадити ефективне державне регулювання ринків фінансових послуг. Створити європейську систему захисту прав споживачів, запровадивши систему забез­печення платоспроможності страховиків, включаючи забезпечення прозорості струк­тури власності страховиків, розкриття/оприлюднення інформації в розрізі страхових компаній («брутто-показники»), приведення фінансової та регуляторної звітності до міні­мальних європейських вимог, створення механізму виведення з ринку, а також створен­ня системи гарантування у сфері страхування життя. РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України.

Підготувати і реалізувати заходи із збалансування першого рівня пенсійного забезпе­чення (солідарна система - Пенсійний фонд України). Опрацювати шляхи реформування основних засад функціонування Пенсійного фонду України (Концепція, проект закону). Перевести систему бухгалтерського обліку ПФУ на міжнародні стандарти фінансо­вої звітності, впровадити обов’язковий щорічний незалежний зовнішній аудит. Верифікувати всіх пенсіонерів. Визначити доцільність провадження формули прямої залежності розміру нарахова­них пенсій від реальних розмірів сплачених внесків. Опрацювати питання доцільності підвищення пенсійного віку: обґрунтування віку виходу на пенсію, тривалість запуску, розрахунку економічного ефекту. Опрацювати механізм трансформації. Опрацювати можливість запровадження нової моделі солідарної системи (зокре­ма, моделі з єдиною мінімальною пенсією для всіх, а всі спеціальні окремі доплати, наприклад для держслужбовців, не з бюджету солідарної системи, а з окремих джерел фінансування). Опрацювати питання вдосконалення і недоцільності скасування механізму відшко­дування ПФУ виплачених пільгових пенсій від роботодавців за своїх працівників (за ча­стково зароблені в минулі періоди права) у трансформаційний період переходу до про­фесійної пенсійної програми для всіх працівників шкідливих професій (списки №1,2). Переглянути списки шкідливих професій. Запровадити другий рівень пенсійного забезпечення - загальнообов’язкову накопи­чувальну систему пенсійного страхування за низки умов: непідвищення навантаження на фонд оплати праці; запровадження належного державного регулювання ринку фінансових послуг; запровадження інституту фінансового омбудсмена. Стимулювати розвиток третього рівня пенсійного забезпечення - добровільної нако­пичувальної системи пенсійного страхування. Активізувати накопичення фізособами на пенсію шляхом запровадження відповідних змін у законодавстві (Податковому кодексі України) та створення стимулів для юридичних і фізичних осіб. Розвивати недержавне пенсійне забезпечення. Імплементувати Директиву ЄС №41 у законодавство про недержавні пенсійні фонди (вимоги до корпоративного управління, оприлюднення інформації, інституціональної спроможності регулятора тощо). Узгодити основні засади функціонування і процес запровадження професійної пен­сійної програми для окремих категорій працівників, які того потребують (наприклад, у зв’язку з підвищеною зношеністю організму працівникам шкідливих професій (так звані списки №1, 2); тим, кому раніше держава гарантувала дострокову пенсію за вислугою років у зв’язку із специфікою умов праці; держслужбовцям у зв’язку з підвищенням престижності професій тощо). Необхідно визначити оптимальний достроковий пенсій­ний вік у професійній системі або опрацювати можливість вибору віку виходу на пен­сію самим отримувачем. Накопичувальна професійна система запроваджується після початку успішного функціонування другого рівня на базі новостворених інституційних елементів загальнообов’язкової накопичувальної системи. РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України.

Доопрацювати законодавство про похідні фінансові інструменти (деривативи). Запровадити індивідуальні пенсійні та інвестиційні рахунки. Розробити програму інтеграції українського ринку капіталу із світовими розвинутими ринками. Запровадити ринок комерційних цінних паперів. РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Національний банк України.

Блінов Андрій, Бондаренко Руслан, Діляра Мустафаєва, Жукова Світлана, Кашко Олександр, Козак Тарас, Кравчук Віталій, Мельничук Віталій, Несходовський Ілля, Пономарьов Сергій, Сульжик Роман, Ткач Олександр, Тулякова Анна, Чорний Руслан, Шуміло Ігор, Янковський Павло, Онуфрик Маріанна

№9417 Проект Закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; №2413а Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг; №6027-д Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування; №6534-д Проект Закону про внесення змін до статті 133 Податкового кодексу України (щодо забезпечення внесення пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій); №6614, 6617 Пакет законопроектів щодо модернізації солідарного рівня пенсійної системи; №4741 Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо сприяння детінізації валютообмінних операцій; №3132-д Проект Закону про внесення змін до деяких Законів України (щодо підвищення ефективності процедур банкрутства); №2742 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України; №4608 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій; №2743 Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України №2085 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних із банком осіб; №1195 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо умов повернення строкових депозитів); №1545 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо розкриття інформації"; №2353а Проект Закону про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом №1797-1 Проект Закону про страхування

Перейдіть за посиланням

Основним документом, який визначає стратегічні цілі в енергетиці, є Енергетична стратегія України до 2035 року. Успіх її ре­алізації залежить, зокрема, від вирішення ключових проблем, перелічених нижче. Залежність від імпорту енергоре­сурсів. Сьогодні з огляду на дефіцит пер­винних енергоресурсів Україна залежна від їх імпорту. У 2018 році продовжується по­стачання природного газу з ЄС (понад 40% від загального обсягу внутрішнього спо­живання) для роботи ТКЕ та забезпечення потреб населення й інших споживачів. Ім­порт вугілля відбувається переважно з РФ (60% усього імпорту) для роботи ТЕС і ТЕЦ у складі енергогенеруючих компаній. Зали­шається абсолютна залежність від імпорту ядерного палива, хоча досягнуто конкурен­ції між двома постачальниками, що пози­тивно вплинуло на стабільність постачання палива для атомної генерації, яка становить понад 50% в усьому енергоміксі на ринку електроенергії. Висока монополізація енергетичних ринків. Незважаючи на поступове рефор­мування ринків природного газу та елек­троенергії й ухвалення відповідних законів згідно з вимогами Третього енергетичного пакета ЄС, в Україні досі зберігається мо­нополія приватних фінансово-промисло­вих груп, зокрема через вертикально інте­гровані структури енергетичних холдингів, яким одночасно підконтрольні компанії в різних секторах ПЕК. Газорозподільні ком­панії (облгази), які користуються держав­ними мережами на правах господарського відання, та майже всі електророзподільні компанії (обленерго) перебувають у при­ватній власності. Відсутність альтернатив обласним компаніям для побутових спо­живачів практично обмежує право вибору постачальника електроенергії та природ­ного газу. На ринках склалися умови (пе­рехідний період, або «недореформа»), які не стимулюють учасників до конкуренції. У сфері теплопостачання також зберігається монополія місцевих теплокомунальних під­приємств, які не зацікавлені надавати до­ступ до мереж, що перебувають у їх користуванні/власності, іншим постачальникам. При цьому централізовані теплові мережі зношені до 80%. Слабка координація ключових ві­домств. До формування та реалізації полі­тики у сферах енергетики та комунальних послуг долучені одночасно декілька ЦОВВ. За відсутності надвідомчої пріоритизації політики в цих сферах, а також належної координації планування і дій різних ЦОВВ рішення, які розробляються й ухвалюють­ся, доволі часто суперечать одне одному та врешті-решт не дозволяють досягнути результатів для ефективного функціонування та розвитку енергетики. Водночас досвід ЄС показує необхідність узгодження кліма­тичної та енергетичної політики. Низький рівень реалізації політики енергоефективності. Державна політика у сфері енергоефективності відіграє клю­чову роль у вирішенні питань енергетич­ної залежності країни, сталого розвитку економіки та забезпечення комфортного життя громадян. Енергоємність ВВП Украї­ни втричі вища за показник по Євросоюзу, при цьому найбільший потенціал енерго­збереження - у будівлях та промисловому секторі - залишається нерозкритим. Енер­гетичною стратегією України до 2035 року, Національним планом дій з енергоефектив­ності до 2020 року та іншими документа­ми заплановано підвищення рівня енерго­ефективності в усіх секторах економіки. У 2016-2017 рр. відбувся великий прогрес на законодавчому рівні: були ухвалені за­кони «Про комерційний облік комунальних послуг», «Про енергетичну ефективність будівель», «Про Фонд енергоефективнос­ті», «Про житлово-комунальні послуги», які мали б допомогти покращити ситуацію. Водночас станом на серпень 2018 року жо­ден з перелічених законів фактично не за­працював, і реформа сектору залишається лише на папері. Низька поінформованість населен­ня й органів місцевого самоврядування про впровадження нових законодавчих та регуляторних актів. Успішне виконання енергетичної реформи залежить також від розуміння її населенням та спроможності державних і місцевих службовців її викону­вати. Стратегія реформування енергетичного сектору в Україні має бути спрямована на впровадження таких загальних принципів і цілей: Забезпечення споживачів доступними енергетичними ресурсами і комунальними послугами з дотриманням принципів енергоефективності та мінімізації шкідливого впливу на довкілля. Впровадження конкурентних енергетич­них ринків з відкритим доступом та подаль­шою інтеграцією до загальноєвропейських ринків. Прозоре функціонування енергетики, включаючи видобувні та інші галузі. Формування цін на енергетичних ринках балансом попиту та пропозиції з відходом від бюджетного дотування та інших меха­нізмів субсидування (у тому числі іншими учасниками ринку). Узгодженість політик ЦОВВ між собою із стратегічними документами галузі, зокрема щодо зміни клімату та енергетики. Збільшення обсягів видобутку та вироб­ництва власних енергоресурсів з дотриман­ням пріоритетності розвитку відновлюва­них джерел енергії (ВДЕ) задля посилення енергетичної незалежності країни. Названі загальні принципи і цілі досягаються через виконання завдань у кожному секторі енергетики.

Забезпечити повноцінну роботу ринку природного газу відповідно до Закону «Про ринок природного газу»: впровадити ринок добового балансування в газотранспортній системі України; pеструктуризувати НАК «Нафтогаз» з метою виконання вимог анбандлінгу та, відповід­но, розділити діяльність з транспортування та зберігання природного газу. Забезпечити доступність та відкритість інформації про стан ринку природного газу для споживачів та учасників ринку. Впровадити заходи з посилення конкуренції та спрощення доступу у сфері газовидобутку з метою збільшення обсягів газу власного видобутку для потреб внутрішнього ринку. Забезпечити повний облік природного газу і виставлення рахунків на основі даних спо­живання, максимально наближеного до споживача. Скоротити обсяги втрат природного газу в розподільних мережах. РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна комісія, що здійснює держав­не регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Завершити реформування ринку електроенергії відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії»: впровадити всі сегменти ринку: ринок двосторонніх договорів, ринок на добу наперед, внутрішньодобовий ринок та ринок допоміжних послуг; провести корпоратизацію НЕК «Укренерго», сертифікації оператора системи передачі (ОСП), анбандлінг через передачу активів НАЕК «Енергоатом» та Укргідроенерго від Міненерговугілля до інших ЦОВВ; набути ОСП членства в Європейській мережі операторів системи передачі ENSO-E і запровадити інтерконектори з ринком ЄС. Поставити на порядок денний питання відкриття внутрішнього ринку для імпорту елек­троенергії, зокрема за рахунок будівництва вставок постійного струму. Забезпечити збалансований розвиток відновлюваних джерел енергії, зокрема: розробити та ухвалити національний план дій, який передбачає розвиток ВДЕ на пе­ріод до 2030 року, з переглядом цілей у 2023 році, враховуючи аспекти зміни клімату відповідно до практики країн ЄС; оновити механізм стимулювання (запровадження системи аукціонів) впровадження об’єктів ВДЕ з метою довгострокового розвитку для збільшення частки ВДЕ; законодавчо стимулювати розвиток розосереджених об’єктів генерації малої потуж­ності на місцевому рівні через підтримку енергокооперативів, розробку та впрова­дження цільових фінансових програм. Визначити стратегію розвитку галузі атомної енергетики України: підготувати стратегію розвитку атомної енергетики в довгостроковій перспективі; розробити план дій для реалізації ухваленої стратегії. Стимулювати енергогенеруючі підприємства до зменшення забруднення довкілля шля­хом перегляду норм екологічного оподаткування з наближенням до європейських. Впровадити заходи зі стимулювання модернізації електричних мереж, дотримуючись принципу балансування інтересів споживача та надавача послуг. Враховувати потребу формування «розумних мереж» для інтеграції розосереджених об’єктів генерації малої потужності. РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство екології та природних ресур­сів України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство фінансів України, Мі­ністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Створити передумови для впровадження конкурентного ринку теплової енергії: забезпечити 100% облік теплової енергії на всьому ланцюжку від генерації до спожи­вання; впровадити систему регулювання обсягів споживання теплової енергії на рівні будинків; визначити критерії для систем теплопостачання з розмежування діяльності з вироб­ництва і транспортування теплової енергії, враховуючи інтереси споживачів (ціна) та скорочення обсягу первинної енергії в таких системах (енергоефективність, екологія); відкрити доступ нових учасників ринку до мереж теплопостачання. Встановити мінімальний період перегляду ціни на основний вид палива (природний газ) для теплогенеруючих підприємств з метою забезпечення прогнозованості тарифної по­літики ТКЕ. Запровадити механізм ціноутворення на теплову енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, через редукціони. Забезпечити відкритий доступ до детальної структури та обґрунтування статей витрат тарифів на теплопостачальників усіх рівнів. Створити умови для стимулювання утилізації скидного тепла підприємств та розвитку об’єктів комбінованого виробництва (когенераці'і) теплової та електричної енергії, що використовують ВДЕ. Стимулювати довгострокове планування схем теплопостачання населених пунктів. РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство регіонального розвитку, бу­дівництва та житлово-комунального господарства України, Національна комісія, що здійс­нює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Системно зменшувати частку вугілля в енергетичному балансі та скорочувати імпорт з Росії та окупованих територій. Створити прозорий ринок вугілля, зокрема: розробити та ухвалити єдині правила роботи для всіх учасників ринку; посилити антимонопольну політику на ринку вугілля з метою забезпечення конкуренції; забезпечити контроль за відповідністю вугілля екологічним стандартам та врахування показників якості при ціноутворенні. Провести реформування державних вуглевидобувних підприємств: оприлюднити список усіх вугільних шахт з ранжуванням за собівартістю видобутку продукції; припинити субсидування підприємств за рахунок держбюджету; завершити приватизацію рентабельних або перспективних підприємств; ліквідувати збиткові безперспективні підприємства з дотриманням вимог з пом’якшен­ня екологічних та соціальних наслідків. Розробити та запровадити програми соціальної реконверсії окремих регіонів, де пла­нується закриття вуглевидобувних підприємств, з використанням найкращих європей­ських практик. РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство соціальної політики України.

Імплементувати директиви ЄС у сфері енергоефективності (31,27, 844) у національне законодавство. Запровадити систему моніторингу споживання енергетичних ресурсів та енергетич­ного менеджменту в місцевих громадах та будівлях державної форми власності. Удосконалити механізми ЕСКО і ДПП для здійснення глибокої енергомодернізації в житлових і нежитлових будівлях. Забезпечити доступний, безперервний та достатній фінансовий ресурс для підтримки енергоефективних проектів в індивідуальних та багатоквартирних будинках, зокре­ма, скеровувати частину ренти від видобутку викопних палив на фінансування про­грам енергоефективності в країні. Забезпечити регулярне інформування управителями співвласників будинків про їх ре­альний стан та питоме енергоспоживання для того, щоб вони могли ухвалювати ефек­тивні рішення з енергомодернізації. Завершити реформу в житловому та комунальному господарстві через впровадження і критичне осмислення положень законів енергоефективного пакета («Про комерцій­ний облік», «Про енергоефективність будівель», «Про житлово-комунальні послуги», «Про Фонд енергоефективності»), зокрема: провести прозорі конкурси та визначити управителів для будинків, які не створили ОСББ і не обрали управителя самостійно; здійснити списання з балансу багатоквартирних будинків органами державної влади і місцевого самоврядування; припинити практику виділення бюджетних коштів на ремонт житлового фонду без співфінансування співвласників. Стимулювати встановлення систем регулювання споживання тепла (індивідуальні те­плові пункти і подібні системи) в будівлях з централізованим опаленням. Впровадити виплати субсидій для вразливих споживачів у грошовій формі. Розробити механізми заохочення субсидіантів впроваджувати енергоефективні заходи. РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство ре­гіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Мініс­терство соціальної політики України, Державне агентство з енергоефективності та енер­гозбереження України, органи місцевого самоврядування.

Антоненко Антон, Бондарчук Іван, Бойко Тетяна, Гаврилко Іванна, Желєзний Андрій, Козачук Олег, Карпенко Олександр, Ніцович Роман, Олійник Євген, Павленко Олена, Павлюк Святослав, Ремінська Оксана, Суржок Інна Тихонов Олексій, Усенко Юлія, Акерманн Анна, Савицький Олег, Михайленко Олексій, Пінчук Сергій

№6229 Проект Закону про забезпечення прозорості у видобувних галузях; №5598 Проект Закону про Фонд енергоефективності; №4941-д Проект Закону про енергетичну ефективність будівель; №4840 Проект Закону про розкриття інформації у видобувних галузях; №4549 Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" (щодо механізму закупівлі енергосервісу); №4091 Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо виборів старост; №4901 Проект Закону про комерційний облік комунальних послуг №2966-d Draft law on the National Commission for State Regulation in Energy and Utilities; №2966-d Draft law on the National Commission for State Regulation in Energy and Utilities №2966-d Draft law on the National Commission for State Regulation in Energy and Utilities; №4493 Проект Закону про ринок електричної енергії України; №2966-д Проект Закону про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; №2010-д Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії; №1565 Проект Закону про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку; №1313 Проект Закону про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації; №1409 Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації); №1892 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування деяких неприбуткових організацій; №2250 Проект Закону про ринок природного газу; №2312а Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність до положень Закону України "Про ринок природного газу" (стосовно особливостей провадження господарської діяльності на ринку природного газу у перехідний період)

Перейдіть за посиланням