Економічний стан в умовах ВС. 

За два тижні в умовах війни економіка України не лише втратила значну частку потенціалу створення доданої вартості, але й зазнала суттєвих структурних змін.

По-перше, з позиції «праці», вже близько 2,5 млн українців виїхало за кордон. Кількість громадян, яка перемістилася до Західної України також вимірюється мільйонами та постійно збільшується. Одночасно, в містах, де мають місце бойові дії, також знаходяться мільйони осіб (Маріуполь, Херсон, Миколаїв, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Харків, Суми, Чернігів, Київська агломерація).

Тобто кількість економічно активного населення, залученого до створення доданої вартості, різко зменшується. 

По-друге, з позицій логістики:

А) відбувається морська блокада;

Б) зупинено залізничний рух на території ведення бойових дій;

В) зупинено авіаційних рух;

Г) автомобільні шляхи перевантажені біженцями на захід;

Д) актуальною залишається проблема «хаотичних» блокпостів. 

По-третє, з позицій бізнесу:

(а) зменшилась можливість створення продукції та послуг через брак людських та матеріальних (фізичних) ресурсів;

(б) зменшення попиту в регіонах ведення бойових дій та прилеглих до них територій через відтік населення;

(в) фізична неможливість ведення бізнесу через бойові дії. Наприклад, це актуально для металургійного комплексу (Маріуполь), організація посівної на частині територій тощо. 

(г) неможливість збути продукцію на експорт через логістичні проблеми.

На прикладі Києва вже зараз спостерігається зменшення продуктового різноманіття в ключових торговельних мережах. 

Враховуючи проблематику - можна визначити наступні ключові проблеми для економіки України в умовах ВС:

• Суттєва зміна структури попиту та виробництва;
• Втрата ринків збуту;
• Втрата персоналу;
• Руйнування економічної зв'язності через порушення логістики та ланцюжків створення доданої вартості. 

Аналіз нормативно-правового забезпечення.

Економічний блок нормативно-правового забезпечення, прийнятий за останні 2 тижні, в першу чергу торкається митної політики, податкової політики, державних закупівель, відтермінування звітності тощо. Хоча всі перелічені нормативні зміни є безумовно корисним, але є і такі що навпаки заважають роботі бизнесу - перш за все це блокування відшкодування ПДВ при експорті, призупинення реєстрації електронних податкових накладних та перехід на формування податкового кредиту з урахуванням твердих копій первинних документів. В результаті, експортери зазнають додаткових втрат, а ряд компанії, передусім, торгові мережі, зіштовхуються з необхідністю різко збільшити штат бухгалтерів, тоді як багато співробітників, навпаки, змушено припинили роботу.
Також, вказані позитивні зміни переважно спрямовані на полегшення умов ведення бізнесу та зниження транзакційних видатків, але не торкаються принципових питань втрати ринків та можливостей продовження економічної діяльності. 

Пропозиції експертів щодо вирішення ключових проблем:

Загальні:

01. Розмежування экономики на період ВС - гібридна модель. 

З одного боку - планова економіка в частині військових потреб та військових товарів, а також, за потреби - життєво важливих товарів та послуг у тих місцях, де їх постачання обмежене.

З іншого - акцент на лібералізацію роботи бізнесу, саме він має зараз забезпечити потреби населення. Забезпечення потреб населення є вагомим елементом сталості суспільства, що вкрай важливо під час ВС

02. Спрощення всіх регулювань, зокрема: а) суттєве спрощення Трудового законодавства (проєкт закону №5371 - прийняти в цілому) із додатковими тимчасовими положеннями про дистанційне звільнення та прийом на роботу (варіант - призупинка дії більшої частини статей КЗпП), скасування мінімальної зарплати; б) заміна фіскалізації всієї 2 та 3 груп ЄП на фіскалізацію виключно ризикових платників (зак-т Ради при ОП) (варіант - призупинка дії фіскалізації ФОП та товарного обліку ФОП на час ВС); в) суттєве спрощення ринкового нагляду (зак-т №5473) (варіант - призупинення ринкового нагляду на час ВС);  г) прибрати державне регулювання цін, окрім товарів спеціального призначення за окремим переліком.

03. Розглянути можливість “регуляторної гільотини” на час ВС.

04. Повернення до роботи електронної системи адміністрування ПДВ із автоматичним відшкодуванням, без блокування ПН.

05. Скасувати ввізні мита на сировину, яка потрібна для виробництва українських товарів, спростити проходження митного контролю такими товарами.

06. Посилити відповідальність за ринкові змови та зловживання монопольним становищем, надто щодо товарів та послуг першої необхідності

07. Просування ідеї виділення ЄС та іншими партнерами (США, Канада, Японія) спеціальних додаткових квот для української продукції. Забезпечення просування тези «Купуй Українське у ЄС» з боку керівних органів ЄС.

08. Лібералізувати податкове законодавство - замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (прибутків у підприємств все одно не буде, а бюджет наповнюватиметься за рахунок зовнішніх запозичень) (як варіант - з тимчасовим подвоєнням ставки на час ВС, аби гроші залишалися у бізнесі) та знизити навантаження на фонд оплати праці (варіант - скасувати ЄСВ). 

09. Обмежити можливість відстрочок платежів за харчові продукти, реалізовані у торговельних мережах України, відповідно до європейського законодавства (не більше 30 днів відстрочка). 

10. Розширювати поступово перелік товарів критичного імпорту, в першу чергу додавши у нього будь-яку сировину, з якої виробляються українські товари.

11. Відтермінувати впровадження КІК на один рік. Зменшити бюрократію при роботі з КІК, зокрема: зменшити вимоги до підготовки звіту з КІК та обсяг інформації, яку потрібно надати разом зі звітом – замінити її зведеною консолідованою звітністю; обов’язок з подачі звіту зробити тільки для осіб, які володіють більше 25% частки в КІК; розширити та конкретизувати перелік винятків, за яких не сплачується податок на КІК, зокрема конкретизувати поняття економічної та фізичної присутності (substance ) та збільшити рівень загального доходу всіх КІК, як критерію для виключення зі сплати податку на КІК.

12. Скоротити загальнодержавні видатки, в першу чергу за рахунок секторальних пільг та дотацій. Переглянути Держбюджет, збільшивши дефіцит та знайти джерела його покриття, перш за все за рахунок підвищення рентних платежів шляхом прогресивного оподаткування  надприбутків.

13. Створення двоконтурної грошової системи, в межах якої «гроші», спрямовані у ВПК, не перетікають на споживчі ринки. Це обмежує зростання споживчої інфляції через збільшення видатків на потреби оборони. Логіка розбудови такої фінансового механізму може полягати у впровадженні «цифрової оборонно промислової» гривні, яка залишає «цифровий» слід, або щонайменше акумулюється на спеціальних рахунках, та відповідно використовується лише у процесі створенні продукції ВПК. У певному сенсі Україна вже має досвід використання такого механізму. Фактично «ковідна 1000» була створена у «віртуальному» просторі та спрямована на споживання (використання) у визначених напрямках (наприклад, це призвело до буму замовлення книжок на профільних онлайн платформах).

Секторальні:

01. Аграрний сектор та металургія - терміново забезпечити можливість експортувати надлишки продукції залізницю, для цього розробити екстрений план забезпечення вагонами та коридорами до ЄС. 

02. Експортні галузі. Врегулюванні питання призову до ЗСУ фахівців експортних галузей (в першу чергу, ІТ), з мобілізаційного та громадського резервів, тільки після повного закриття потреб ЗСУ з першої та другої черги оперативного резерву. На жаль, практика масового призову громадян з мобілізаційного та громадянських резервів широко застосовується переважно на Західній Україні стосовно ІТ фахівців, які переїхали з інших регіонів. Така ситуація створює загрозу для подальшого існування української експортної ІТ індустрії, а відповідно, зменшення обсягів валюти, яка продовжує надходити до бюджету країни прямо зараз, під час воєнних дій. Слід зазначити, що за 2021 рік ІТ галузь принесла майже 7 мільярдів доларів в економіку, та 23,5 мільярди гривень прямих податків, сплачених до держбюджету України.

03. Мікробізнес, роздрібна торгівля - передбачити певну суму (грант) для підприємців, які втратили в окупованих чи напівокупованих містах активи, товари, щоб вони могли розпочати свій бізнес на Західній Україні

Комунікації:

Створити комунікаційну платформу, на якій українські виробники та малі підприємці могли знайти один одного, відновити розірвані ланцюжки постачання.

Створити міжнародну комунікаційну платформу, на підтримку інноваційного бізнесу України, зокрема ІТ, популяризація замовлень послуг в українських ІТ фахівців.

Психологічний аспект:

Очевидно, що агресор змінює тактику і серед іншого зосереджує зусилля на терорі, зокрема психологічному, мирних міст по всій Україні. У ситуації, коли на Західній Україні постійно вночі вмикаються сирени, люди вимушені годинами сидіти у бомбосховищах - вкрай складно запускати там економіку. Вбачається доцільним розробити тонші налаштування протиповітряної оборони та інформування про це населення, щоб запобігти виснаженню людей та подальшому відтоку їх за кордон.