Підсумки Форуму «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу»

У п’ятницю, 21 жовтня, в Києві відбувся щорічний бізнес-форум «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу». Такий захід, організований Національною бізнес-коаліцією та Українською Радою Бізнесу, у партнерстві із Економічною експертною платформою, за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ) - пройшов уже вчетверте. 

 

Діалог щодо основних напрямів у реалізації інституційних та економічних реформ в умовах війни та повоєнного періоду проходив за участі керівників парламентських комітетів і фракцій, міністерств і відомств, представників бізнесу, експертних та аналітичних центрів. Для організації панельних дискусій офлайн була обрана зала, яка відповідала всім вимогам безпеки і дозволяла не переривати форум під час повітряних тривог. До участі в онлайн-форматі долучилися сотні представників бізнес-спільноти та громадських організацій різних регіонів України.  Онлайн-трансляція форуму велася на кількох платформах. 

 

Учасники діалогу обговорили, якою має бути підтримка бізнесу з боку держави у нових умовах.

Як зазначив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, економіка в перші тижні війни виявилася «в заціпенінні» - і не стільки від руйнувань, як від незрозумілої ситуації та прогнозів. 

 

«Бізнес подекуди припинив працювати, маючи лише негативні прогнози, а не фізичні перешкоди. На виведення економіки з заціпеніння були спрямовані рішення щодо скасування податків чи добровільного оподаткування малого бізнесу, скасування податків на пальне». Але уже в квітні-травні були розроблені короткострокові та довгострокові плани відновлення України з трьох частин: перша - на період війни «Все для перемоги», друга – шлях на вступ до ЄС і третя – повна синхронізація українського законодавства із законодавством ЄС.

 

«Ми маємо дуже чітку рамку - це членство в ЄС. І основна робота комітету спрямована на імплементацію законодавства ЄС до норм нашого законодавства. Маємо пройти інтелектуально важкий шлях синхронізації понад 10 директив і регламентів по митниці, понад 10 - у банківській сфері. І аж 22 директиви в оподаткуванні. Це найменш адаптована сфера директив», - підкреслив Гетманцев.

 

Олена Шуляк, народний депутат, голова партії «Слуга народу» вважає, що треба приймати закони, які б мінімізували втручання держави у роботу бізнесу, працювати за правилами, без корупції, яка, на жаль, «разом із реформою децентралізації спустилася на місця». 

«Потрібно переходити до автоматичного права на початок виконання будівельних робіт. Це автоматичні дозволи на будівництво, про які мріє кожен підприємець, який працює в сфері містобудування. Щиро вважаємо, що якщо у чесного замовника будівництва, чесного представника бізнесу оформлена земельна ділянка і внесена до відповідного реєстру, внесені відповідні дозволи і проектна документація, яка пройшла експертизу, - то цього достатньо, щоб держава могла автоматично зареєструвати право на початок будівельних робіт. Жоден чиновник, ні центрального, ні місцевого рівня - не повинен буде вивчати документацію, щоб знаходити недолугі підстави для відмови підприємцю», - запропонувала Шуляк. 

 

Вона зазначила, що норми автоматичного дозволу на початок будівництва враховані у законопроекті №5655, який готується до другого читання. Серед іншого запропонувало залучити приватний сектор до процесу контролю за будівництвом.

 

Щодо відшкодування втрат у зв’язку з агресією рф, то в першу чергу держава буде відшкодовувати громадянам за втрачене майно, законопроєкт готовий до другого читання. Після цього будуть розроблені механізми для відшкодування бізнесу.

 

Олег Гетман, економіст, представник Економічної експертної платформи, оприлюднив висновки виконання попередніх ТОП-10 пріоритетів, що увійшли до Меморандуму, підписаного представниками бізнесу, аналітичними центрами та представниками влади три роки тому. На сьогодні ці завдання виконані на 65%. І це - хороший результат, бо плани були розраховані на п’ять років: «За три роки з п’яти - це сам той темп, який дає можливість впродовж п’яти років реалізувати всі реформи».

 

В той же час деякі пункти з цього плану - наприклад, оновлення податкового та митного законодавства, реформи у енергетичному секторі - реалізовані тільки на 25%.

 

«Великі цілі – такі, як зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, заміна податку на прибуток, - залишилися нереалізованими. Зрозуміло, що зараз їх виконання відкладено на «після війни», після перемоги, на наступний рік», - зазначив О.Гетман.

 

Пріоритет щодо збереження спрощеної системи оподаткування виконаний на 50%.

«Підняли ліміти, позбавили ЄСВ сплячих ФОПів - багато корисного зроблено. Єдине проблемне питання - неоптимальна модель фіскалізації. На думку експертів, модель має бути ризикоорієнтованою: усі, хто належить до ризикових груп, мають бути з РРО, а вказані ризикові групи чітко визначені законом. Тоді як для всіх дрібних підприємців - продавців пиріжків, морозива тощо - РРО недоцільне. Дискусії тривають, сподіваємося на вирішення питання», - зазначив економіст.

 

У той же час запуск однієї з важливих інституційних реформ - судової - експерти оцінили як виконану на 100% (оскільки у меморандумі йшлося тільки про запуск). Наразі перезавантажується Вища Рада Правосуддя, триває створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Верховний Суд демонструє всі ознаки незалежного правосуддя.

 

Також на 95% виконання аналітичні центри оцінили лібералізацію трудового законодавства для МСБ, запровадження вільного трудового договору. “Це справжня революція у трудовому законодавстві - прийняття законопроєкту №5371, позбавлення малого та середнього бізнесу бюрократії та архаїчних правил” - наголосив О.Гетман

 

Пункт щодо створення органу з розслідування економічних злочинів - Бюро економічної безпеки України (БЕБ) виконаний лише в частині створення (оцінка - 70% виконання), але цей орган потребує повного перезавантаження. 

За підсумками експертного моніторингу БЕБ за 9 місяців, проведеного фахівцями Економічної експертної платформи - Бюро не запрацювало належним чином, його показники з боротьби із економічною злочинністю відсутні. Діяльність бюро є непрозорою, інформація, яку надає цей орган, не знаходить підтвердження.

 

У свою чергу, Данило Гетманцев запевнив, що найближчим часом в парламенті профільний комітет обговорюватиме питання щодо перевантаження БЕБ.

 

Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу, підтримав позицію щодо повного перезавантаження БЕБ, оскільки цей орган демонструє вкрай низькі показники роботи за рік: з 298 облікованих кримінальних проваджень лише в 12 - повідомлено про підозру і 4 - передані до суду. 

 

«Рік - це не багато часу, але можна було продемонструвати хоча б динаміку. Те, що відбулося з БЕБ за рік, - це вже історія. На жаль, вона погана»,- висловив свою точку зору Грігол Катамадзе. 

Керівник асоціації вважає помилкою те, що 70% набраних працівників БЕБ – колишні працівники податкової міліції. Є питання до неупередженості та прозорості конкурсів на посади в новостворене бюро. 

«Усі повинні визнати зроблені помилки: і держава, і законодавець, і Бюро економічної безпеки. І далі рухатися. Війна усе змінила, і треба покласти край практиці, коли наперед відомі переможці на посади через конкурс».

Грігол Катамадзе також зазначив, що для реалізації завдань, які суспільство поставило перед БЕБ - потрібні кошти. Їх можуть дати міжнародні партнери, але за умови, коли оцінка органу буде хоча би задовільною.

Президент асоціації також подякував владі за істотний прогрес у реалізації ТОП-10 пріоритетів бізнесу і назвав важливим те, що оновлені пріоритети на 2022-2023 роки протягом двох місяців активно обговорювалися і узгоджувалися з бізнесом в усіх регіонах країни.

 

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, закликав якнайшвидше прийняти законопроект про регулювання ринкового нагляду: “Цей законопроект (№5473) був розроблений і узгоджений з усіма стейкхолдерами. У робочій групі при ОП - його напрацювали та спільно погодили представники МСБ, представники Офісу президента, Мінеко, Мінфін, ДРС. Але після реєстрації у ВРУ 2 роки тому - все зупинилось, справа не рухається.” 

“Щодо питання РРО - ми пропонуємо, щоб реальний малий бізнес не був фіскалізований. А ті, хто мімкрірує під малий бізнес, хто порушує законодавство, - ті мають бути фіскалізовані. Все вістря перевірок має бути спрямоване на тих, хто ухиляється від сплати. А реальному мікро бізнесу треба дати можливість працювати”.

 

Бізнес в умовах війни пропонує спростити порядок списання втрачених активів, які включені до переліку безнадійної заборгованості, заявив Михайло Непран, перший віце-президент Торгово промислової палати України: «Люди, які втратили все, тижнями ходять різними інституціями, збирають довідки про те, що втрачено. Там велика, громіздка процедура. Пропоную окремий порядок списання втрачених активів, де потрібні три довідки: від ДСНС, акт про втрачене майно і довідка про відкриття кримінального провадження за фактом знищення».

Михайло Непран також запропонував змінити порядок контролю за неповернення валютної виручки, оскільки порти не працюють і не можна завезти товар в Україну.

 

Серед інших проблем, які турбують бізнес, — питання про колабораціонізм. За словами Дмитра Кохана, представника Всеукраїнської Аграрної Ради, навесні чимало фермерів, які опинилися в окупації, провели посівну компанію. Весь сезон вони продовжували виходити в поле, вести господарську діяльність. Тепер же ці підприємці можуть понести покаранні за колабораціонізм - оскільки відповідно до чинного законодавства, будь-яка взаємодія з агресором вважається колаборацією і карається.

«На жаль, у нас були аграрні підприємства, які потрапили в окупацію через три години від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Вони навіть не встигли виїхати. Ці люди – герої, тому що продовжували працювати, аби вижити. Сьогодні законодавством встановлюється, що будь-яка діяльність на окупованих територіях вважається колаборацією і за це має бути кримінальна відповідальність. Але яскравим прикладом є Харківщина, яку звільнили цієї осені. Тепер там тисячі людей, які підпадають під порушення, що прописані в цьому законі. Ми заклика ємо сформулювати законопроєктами №7647 та №7647 положення, які чітко встановили би, хто є зрадник, а хто працює заради виживання», - зауважив Дмитро Кохан.

Коментуючи питання, голова парламентського комітету Данило Гетманцев зазначив, що звичайна господарська діяльність не має підпадати під поняття «колаборація». Очільник комітету підтримує відповідні зміни до законодавства, зокрема до Кримінального кодексу України.

Щодо ринкового нагляду - Д.Гетманцев зазначив, що питання має бути вирішено, що він сприятиме реалізації збалансованого законопроєкту.

Серед іншого, Дмитро Кохан порушив питання сплати податків аграріями 4-ї групи спрощеної системи оподаткування, які опинилися на окупованій території, і пришвидшення ухвалення відповідного законопроекту №7720.

 

Надія Бедричук, виконавча директорка «Української асоціації прямого продажу», членкиня Наглядової Ради УРБ, звернула увагу присутніх на необхідність створити умови для простої легалізації самозайнятих осіб. Цю проблему мікробізнесу обговорювали ще до війни, а зараз вона стала очевидною: багато людей, які втратили доходи, змушені підзаробляти і перебувати у неформальному секторі – не через те, що вони так хочуть, а тому що такі економічні умови. 

Йдеться про декларування нерегулярних доходів самозайнятих осіб, які надають послуги населенню. Вони мають отримати свій, спеціальний податковий статус, простіший навіть за спрощену систему для ФОП. 

«Існуюча спрощена система, крім відкриття-закриття ФОПу, накладає ще й податкові зобов’язання: при нерегулярних доходах у 5 -7 тисяч гривень на місяць людина має віддати третину своїх доходів, враховуючи ЄСВ і податок з обороту. Це не мотивує людей, які не збираються постійно займатися такою діяльністю», - переконана Надія Бедричук.

Вона запропонувала створити робочу групу, яка б завершила уже розпочаті відповідні напрацювання до законодавства, реалізувати довоєнну ініціативу і дати можливість людям працювати у правовому полі.

Данило Гетманцев підтримав таку пропозицію і заявив, що вже наступного тижня, якщо робоча група доопрацює законопроект, його винесуть на розгляд комітету.

«Давайте на час воєнного стану зробимо як експеримент», - запропонував він.

 

Юлія Свириденко, Перша віцепрем’єрміністерка – Міністерка економіки України, запевнила, що уряд докладатиме максим зусиль для підтримки та стимулювання розвитку українського бізнесу, акцентувавши на чотирьох основних галузях для післявоєнного відновленя: Military Tech, , металургія, IT-сфера та сільське господарство з акцентом на агропереробці.

«Ми маємо стимулювати аграрний сектор – те, що нам дає валютну виручку. Підтримати металургів, хіміків, виробників харчової промисловості. І робити це як через реалізацію масштабних програм підтримки, так і точково за допомогою уряду. Інакше бізнес не виживе»,– зокрема, зазначила Юлія Свириденко.

Вона запевнила, що найближчими роками уряд також робитиме ставку на малий і середній бізнес, оскільки він більш гнучкий та мобільний. 

За словами першої віцепрем’єрміністерки, уряд розраховує, що в наступному році українська економіка зросте приблизно на на 4%. І попри війну, Україна вже готується до повоєнного відновлення: уряд представив план відновлення країни та запустив платформу Advantage Ukraine, де представлено інвестиційні можливості. 

 

Галина Третьякова, голова Комітету з питань з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, відзначила серед іншого, що підписано революційний, на її переконання, законопроект №3663 про приєднання Фонду соціального страхування до ПФУ: він потужно впливатиме на обрахунки податків, зокрема і ЄСВ. Вона також проінформувала, що в парламенті зареєстрований законопроєкт про свободу економічної діяльності, де домогосподарству дозволяється вести будь-яку підприємницьку діяльність без реєстрації, але на основі декларації. Голова парламентського комітету також закликала бізнес долучитися до обговорення урядового законопроєкту, який реформує колективні договори: «Нам потрібно розбудувати той соціальний діалог, щоб мати інструментарій для роботи з вами»,- відзначила Третьякова.

Також голова парламентського комітету підтримує необхідність вирішення проблеми страхування воєнних ризиків і пообіцяла звернутися з відповідним листом до голови НБУ. Представники бізнесу вважають, що НБУ має дозволити українським страховим компаніям перестраховуватись у провідних іноземних компаній, не можна і далі продовжувати вбивати український страховий бізнес.

 

Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики, розповіла про те, що міністерство створює модель закупівлі соціальних послуг. Очільниця відомства запропонувала бізнесу спробувати себе в якості надавачів соціальних послуг. 

Також Оксана Жолнович зазначила, що міністерство працює над накопичувальним рівнем пенсійної системи, відповідний законопроєкт готується до другого читання. Крім того, Міністерство працює над реформою системи працевлаштування людей з інвалідністю. “Люди - головна цінність. Ми створюємо механізми правильного застосування всіх можливостей для розвитку людського капіталу”. - зазначила О.Жолнович

 

Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців, член УРБ, представляючи інтереси бізнесу східної частини України, заявив, що сьогодні вкрай  важливо запустити механізми підтримки бізнесу, який постраждав від російської агресії: «Серед тих, хто залишився в регіоні, третина думає про релокацію. Такі цифри - від невизначеності: що ми є за регіон, яким будемо регіоном, яка стратегія його розвитку? Харків сьогодні – це місто студентів чи фортеця? Від цього залежатиме, чим буде займатися бізнес».

Серед ключових проблем бізнесу сходу, крім безпеки, О.Чумак назвав такі: відмову банків надавати кредити через «червону зону» регіону, заборгованість бізнесу перед постачальниками електроенергії, невизначеність механізму оцінки втраченого майна і хто його відшкодує.

«Одним із джерел компенсації втрат є репарації. Але оскільки багато наших підприємців надають приміщення для розміщення наших захисників, то під час розгляду у міжнародних судах це розглядатиметься як законна воєнна ціль, і ніякої компенсації не буде. Це може бути лише компенсація на рівні держави», - зазначив Чумак. 

Він також запропонував розробити державну програму розмінування звільнених територій: «Україна може стати міжнародним лідером із технології розмінувань, для цього потрібна державна програма». 

 

Єфрем Лащук, директор з політико-правових питань Асоціації IT-Україна порушив питання щодо законодавчого врегулювання надання відрядження чоловікам, які працюють в IT-сфері, а також отримання броні від мобілізації. 

 

Станіслав Таршин, власник Градолія, представник асоціації Укроліяпром вважає за необхідне підвищити податки на вивезення насіння соняшнику як сировини, сприяти спорудженню в країні 20 олійних заводів, щоб експортувати уже готову олію. «Валовий збір соняшника цього року на 10% менший. Ми знову залишимося без робочих місць, без надходження валюти. Тому хотілося би, аби уряд посприяв у цьому напрямі». 

 

Сергій Гривко, народний депутат України, доповів про регіональні пріоритети розвитку бізнесу Північного регіону, запропонував ухвалити законопроект про спеціальний правовий режим діяльності для всіх постраждалих від російської агресії областей. Такий закон сприяв би залученню інвестицій  до цих територій.

 

Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки, розповів про ризики і запобіжники законопроєкту № 7508 про використання інструменту державно-приватного партнерства для повоєнної відбудови. За словами президента федерації, відбудова в Україні не відбуватиметься шляхом відтворення минулого. Оновлені об’єкти будуть функціонувати за новими технологіями, відсутніми наразі в Україні. Це означає значно вищу вартість проєктів, що дозволятиме іноземному партнеру завозити всю продукцію і навіть послуги, якщо не запровадити вимоги до локалізації. В цьому разі навіть за значних інвестицій до країни доходи українського бізнесу можуть бути низькими, а робочих місць і надходжень до бюджету – невиправдано мало.

«Серед запобіжників вказаних ризиків – незалежна експертиза, передбачена законопроєктом. Запропоновані нами від УРБ правки стосуються обов’язкового, а не довільного, залучення незалежної експертизи на ширшому переліку етапів, ніж це зараз передбачено прийнятим за основу законопроєктом. Крім того, для успішного запуску проєктів із відбудови вкрай необхідно прийняти нарешті базовий закон про саморегулювання господарської діяльності, що дозволить делегувати саморегулівним організаціям не тільки класичні функції як, наприклад, участь у розвитку програм підготовки фахівців, стандартизації, але і адміністрування галузевих реєстрів експертів», - наголосив Анатолій Долинний. 

 

За підсумками Форуму учасники дійшли спільного бачення по більшості обговорених питань та домовились про співпрацю по всіх пунктах оновлених ТОП10 пріоритетів об’єднаного бізнесу.