Президенту України

Прем’єр міністру України

Міністру соціальної політики, сім'ї та єдності України 

Міністру фінансів України

Міністру економіки, довкілля та сільського господарства України 

Голові комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

Голові комітету ВРУ з питань бюджету

Голові комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики

Голові комітету ВРУ з питань економічного розвитку

Звернення аналітичних центрів щодо

неефективності окремих програм Уряду 

Аналітичні центри, що спеціалізуються на економічній політиці, висловлюють Вам свою повагу та звертаються щодо такого:

В умовах повномасштабного вторгнення мільйони громадян України потребують реальної підтримки держави. За умов хронічного дефіциту державного бюджету та пріоритетного спрямування ресурсів на оборону, Україна не може дозволити собі неадресні соціальні виплати, що не враховують реальний майновий стан отримувачів. Кожна гривня соціальних видатків має досягати тих, хто справді її потребує: малозабезпечених домогосподарств, вимушених переселенців, сімей загиблих і поранених захисників.

Відповідні зобов’язання України визначені у Меморандумі з МВФ, який містить зобов’язання щодо збалансованого підходу Уряду, як до збільшення фіскального навантаження на бізнес, так і раціонального використання фінансових ресурсів на підтримку вразливих категорій населення. Зокрема, положення Меморандуму передбачають розробку нового механізму соціальної підтримки, який базується на адресності та перевірці доходів отримувачів соціальної допомоги. Недотримання умов адресності ставить під загрозу отримання наступних траншів. 

Натомість ініційовані в Україні заходи соціальної допомоги часто базуються на зовсім інших підходах.

Зокрема, програма «Національний кешбек» (є‑кешбек) передбачає виплати до 3 тис на місяць за придбання товарів українських виробників, однак її ефективність залишається сумнівною. У 2024 році Мінекономіки оцінили ефект програми кешбек у 0,001% ВВП, що в межах статистичної похибки, у наступні роки розрахунки не проводились. Крім того, програма розроблена таким чином, що вона поширюється на великий та середній бізнес, і не поширюється на малий (виключені з програми підприємці на спрощеній системі), що по суті дискримінує малий бізнес. Маємо приклади, коли отримувачами виплат за цією програмою є міністри Уряду та їх заступники.

Видатки держбюджету на цю програму оцінюються у 4 млрд грн на рік.

Програма кешбеку на пальне (15% на дизель, 10% на бензин, 5% на автогаз, до 500 грн/місяць) є регресивною за своєю природою: власники автомобілів із вищим рівнем споживання отримують більшу абсолютну суму відшкодування незалежно від рівня доходів. Програма де-факто субсидує споживання переважно імпортного палива замість підтримки вразливих домогосподарств. Більш ефективними альтернативами були б: (1) адресна транспортна допомога ВПО та родинам військовослужбовців; (2) зниження акцизу на автогаз як доступніше і більш екологічне паливо; (3) інвестиції у розвиток муніципального пасажирського транспорту, що скорочує транспортні витрати широкого кола громадян незалежно від наявності власного автомобіля.

Видатки держбюджету на цю програму оцінюються у 5 млрд грн у річному вимірі.

Програма «Зимова тисяча» передбачає разову виплату широкому колу одержувачів без верифікації рівня їхніх доходів або майнового стану. Такий підхід не вирішує структурних проблем соціального захисту: кошти розпорошуються між тими, хто не потребує підтримки, тоді як найбільш уразливі категорії - ВПО, малозабезпечені домогосподарства, родини загиблих і поранених захисників - отримують ту саму суму, що й забезпечені верстви. На 17 млрд грн річних видатків можна було б забезпечити адресну щомісячну допомогу для понад 1,7 млн найбільш вразливих домогосподарств протягом року - з реальним вимірюваним соціальним ефектом. 

Видатки держбюджету на цю програму оцінюються у 17 млрд грн на рік.

Нещодавно анонсована одноразова виплата пенсіонерам охопить близько 13 мільйонів осіб - майже половину фактичного населення країни. За наявними даними, серед отримувачів - понад 1,5 млн осіб із пенсією вище 10 000 грн на місяць. Запровадження навіть мінімальної верифікації - наприклад, перевірки наявності нерухомості понад встановлену норму або транспортних засобів через доступні реєстри - дозволило б скоротити видатки на програму, зберігши підтримку для дійсно вразливих. На 19,5 млрд грн річних витрат можна було б, зокрема, суттєво розширити програму страхування воєнних ризиків або компенсаційні механізми для малого бізнесу, що зупинив роботу через бойові дії. 

Видатки на цю програму оцінюються у 19.5 млрд грн на рік.

Зазначимо, що Державний бюджет на 2026 рік є загалом соціально орієнтованим. Видатки Мінсоцполітики на підтримку громадян становлять 468,5 млрд грн - на 47,6 млрд грн більше, ніж у 2025 році. 

Варто зазначити, що більшість програм Уряду є позитивними заходами стимулювання для економіки, вони є адресними або стимулюють продуктивну активність з верифікованим мультиплікатором: єВідновлення, єРобота, «Кредити 5-7-9», єОселя, страхування воєнних ризиків. Водночас поряд із цими ефективними інструментами продовжують існувати неадресні виплати «всім підряд», які знижують загальну результативність соціальних видатків та формують хибні стимули - у тому числі послаблюють мотивацію до детінізації у секторі ММСП. 

Наслідком такого підходу є системне недофінансування програм із верифікованим економічним мультиплікатором. За оцінкою Міністерства економіки, для запуску повноцінного механізму страхування воєнних ризиків і залучення приватних інвесторів до відновлення необхідно щонайменше 5 млрд євро на рік. Натомість у держбюджеті 2026 року на цю програму виділено лише 1 млрд грн - менше 0,5% від розрахункової потреби. При цьому сукупні видатки на програми з недоведеним адресним ефектом («Зимова тисяча», «Весняні виплати», паливний і товарний кешбеки) становлять близько 45 млрд грн на рік. Перерозподіл навіть частини цих коштів на страхування воєнних ризиків та інвестиційні гарантії міг би в рази збільшити притік приватного капіталу у відновлення - саме того, чого потребують підприємства ММСП, що декларують потребу у фінансуванні за відсутності доступу до нього. 

Аналітичні центри звертаються до Президента України, Кабінету Міністрів та профільних комітетів Верховної Ради з пропозиціями: запровадити обов'язкову верифікацію доходів і майнового стану для участі у програмах масової соціальної підтримки - на основі вже діючої інфраструктури (Дія, реєстри нерухомості та транспортних засобів); скасувати кешбек на пальне - перенаправити видатки на адресну транспортну підтримку ВПО, родин загиблих та малозабезпечених; збільшити фінансування програми страхування воєнних ризиків до рівня, достатнього для залучення приватного капіталу; зобов'язати Мінекономіки та Мінсоцполітики щоквартально публікувати звіти щодо ефективності всіх програм підтримки з вимірюваними KPI та незалежною верифікацією. 

З повагою

Аналітичні центри:

Центр соціально-економічних досліджень - CASE Україна

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Інститут соціально-економічної трансформації 

Центр економічної стратегії

Український інститут правової політики

Мережа захисту національних інтересів “АНТС“

Growford Institute

Інститут податкових реформ

Асоціація податкових консультантів

Інститут економічного лідерства

Аналітичний центр Advanter Group

Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України 

Податкова група Економічної експертної платформи

Інститут фінансів та права

Аналітичний центр “Технології Прогресу”