Звернення аналітичних центрів щодо збереження працюючого бізнесу під ударами

Прем'єр-міністру України

Кабінету Міністрів України

 

Звернення аналітичних центрів щодо збереження працюючого бізнесу під ударами

 

Шановний пане Прем'єр-міністре! Шановні Міністри!

 

Ми, аналітичні центри та експертні організації, які підписали цей лист, звертаємося до Уряду з пропозиціями щодо підтримки підприємств, які постраждали від російських ударів. 

 

I. Чому це потрібно вирішувати зараз

Удари по виробничих, торговельних і логістичних об'єктах різко почастішали. За нашим пооб'єктним реєстром, у липні 2026 року зафіксовано 47 уражень бізнес-об'єктів, у серпні – 92, за 28 днів вересня – 45. До липня таких випадків було від 1 до 12 на місяць. Модельні прямі майнові збитки з 1 січня до 28 вересня 2026 року ми оцінюємо у 127,4 млрд грн (213 записів реєстру). Це оцінка за неповним реєстром відкритих повідомлень, вона не є офіційною статистикою і є нижньою межею.

Якщо інтенсивність ударів збережеться на цьому рівні, за наступні 12 місяців прямі майнові збитки бізнесу становитимуть близько 355 млрд грн (інтервал 276–447 млрд грн). У сценарії нарощування ударів по логістиці й енергетиці – близько 660 млрд грн. Це прогноз за реєстром публічно підтверджених уражень, тому фактичні суми будуть вищими.

 

Наявні механізми підтримки до більшості постраждалих не доходять. За нашим опитуванням 127 компаній у серпні 2026 року, серед тих, хто зазнав збитків, по компенсацію звернулися лише 39%. Відмову отримали 44% заявників, а виплату – 7%. Офіційні дані підтверджують цю картину: за програмою часткової компенсації вартості майна станом на 17 вересня погоджено 323 заяви на 6,8 млрд грн, у бюджеті на 2026 рік на це передбачено 1 млрд грн, і жодної фактичної виплати за майновим напрямом ще не було. Решта не звертається, бо процедура довга, вимоги до документів у кожного органу різні, а чинні правила досі не покривають товарні запаси – найбільшу статтю втрат торгівлі й логістики. Рішення Уряду від 17 вересня, яке додало Київ і Київську область до територій підвищеного ризику та врахувало орендоване майно, закриває розрив, на який припадало близько двох третин збитків нашого реєстру.

Найбільше шкодить час. Рішення про оренду нового складу, ремонт чи звільнення персоналу підприємство ухвалює в перші тижні після удару. Якщо допомога приходить через два місяці, вона вже не впливає на це рішення. Так, тимчасова зупинка перетворюється на закрите підприємство, втрачені робочі місця і менші податкові надходження.

 

II. Принцип, на якому ми будуємо пропозиції

 

Відшкодувати знищене майно має держава-агресор. Завдання Уряду в тому, щоб підприємство, яке втратило актив, могло швидко відновити роботу і далі платити податки. Бюджетні кошти обмежені, тому їх варто спрямовувати туди, де одна державна гривня залучає більше приватних грошей: страхових, кредитних і власних коштів бізнесу. Прямі виплати доцільно зберегти для мікро- і малого бізнесу, якому інші інструменти недоступні.

 

III. П'ять рішень, які просимо ухвалити насамперед

 

  1. Єдиний документ для фіксації воєнного збитку. Зараз підприємство окремо доводить той самий факт Агентству, страховику, податковій і кредиторам, і жоден із них не приймає документ, складений для іншого. Пропонуємо фіксувати ураження протягом 72 годин одним реєстровим записом, який визнають усі процедури. Реєстр також дасть Міністерству фінансів точну базу для розрахунку вартості будь-якої програми. Сьогодні таку вартість можна оцінити лише діапазоном.
  2. Спрощений регуляторний режим відновлення. Відбудова об'єкта в тих самих параметрах проходить ті самі процедури, що й нове будівництво. Для цього випадку потрібні повідомний принцип, спрощене виправлення митної декларації, якщо склад призначення знищено, і закритий перелік процедур для мовчазної згоди. Сюди ж належить зняття бар'єрів для власної генерації. Бюджетних коштів ці зміни не потребують. Склад зможе запрацювати за 30 днів, тоді як зараз на це йде кілька місяців. Без цих змін будь-яке фінансування відновлення впирається в дозвільний цикл.
  3. Державна гарантія замість знищеної застави. Разом з активом підприємство втрачає заставу, і саме через це банки перестають кредитувати відновлення. Портфельна гарантія на рівні 70% збільшує обсяг кредитування приблизно в 1,6 раза. Для бюджету її ціна дорівнює очікуваним втратам за гарантією, тобто касових видатків вона одразу не створює. Якщо ставка опуститься нижче 14% (ринкова зараз 17,5%), частка малого і середнього бізнесу, готового обслуговувати кредит, зросте з 2% до 71%.
  4. Доступне страхування воєнних ризиків. Банк не кредитує об'єкт, який неможливо застрахувати. Компенсація страхової премії працює: у перших договорах вона знизила тариф з 4,24% до 1,6%. Щоб програма зростала -  потрібні три речі: багаторічне фінансування, конкурентний відбір страховика і простіший допуск іноземних перестраховиків. Шар збитків понад ліміти українських страховиків ми оцінюємо в 355 млрд грн на рік, і міжнародні лінії сьогодні покривають близько десятої частини цієї суми. Попит на страхування є: за нашим опитуванням 328 підприємств 20–22 вересня 2026 року, 70% не знаходять доступного страхового продукту, 38,8% готові платити до 1% вартості активів на рік і лише 4,3% – понад 2%. Обов'язковий внесок у 2% підтримують 11,4% опитаних, підвищення ПДВ – 15,4%, добровільне страхування з державною участю – 53,2%. Це варто врахувати при дизайнуванні програми страхування воєнних ризиків та при виборі джерел фінансування фонду страхування воєнних ризиків, який Кабінет міністрів планує запустити з січня 2027 року.
  5. Збереження працівників у перші місяці після удару. Людей, які звільнилися, підприємство після відновлення назад уже не збере. Чинна програма допомоги по частковому безробіттю правильна за задумом, але розмір допомоги обмежений, а для періоду простою вона не виплачується. Для підприємств із підтвердженим ураженням пропонуємо розширити програму: рішення протягом трьох робочих днів, підтримка на 3–6 місяців за умови збереження робочих місць.

IV. Послідовність

  • Перші 30 днів: процедурні рішення, які майже не потребують бюджетних коштів. Це єдина фіксація збитку, доказування форс-мажору сукупністю документів, скорочення строку розгляду заяв з 60 до 30 днів, відновлення втрачених документів і спрощення дозвільних процедур.
  • 31–90 днів: пілоти страхових і кредитних інструментів із твердими бюджетними лімітами, після актуарних розрахунків і консультацій з Національним банком, банками і страховиками.
  • 3–6 місяців: рішення, які створюють значні зобов'язання держави. Їх варто ухвалювати лише після повного фіскального аналізу і перевірки на відповідність правилам державної допомоги.

 

V. Запобіжники

Кожен інструмент ми пропонуємо запроваджувати з такими правилами:

  • один збиток компенсується один раз, і для всіх каналів виплат ведеться спільний облік у реєстрі;
  • річна межа державних зобов'язань фіксується в законі про бюджет;
  • щомісяця публікується дашборд: кількість заяв, строки розгляду, відмови і виплати;
  • кожен інструмент має дату автоматичного припинення і переглядається раз на півроку.

VI. Ми пропонуємо такі цілі на 12 місяців:

  • частка постраждалих, які подали заяву, зростає з 39% до 70%;
  • частка заявників, які отримали виплату, зростає з 7% до 60%;
  • медіанний строк від заяви до виплати становить 30 днів;
  • середня ставка кредиту на відновлення опускається нижче 14%.

Головним мірилом успіху вважаємо кількість підприємств, які відновили роботу, та обсяг приватного фінансування, який вдалося залучити.

Ми готові передати Уряду повну записку, реєстр уражених об'єктів і моделі розрахунків, а також взяти участь у підготовці проєктів актів. Просимо про робочу зустріч із представниками Кабінету Міністрів, Міністерства економіки та Міністерства фінансів.

 

З повагою,

 

Kyiv Foresight Foundation

 

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

 

Економічна експертна платформа

 

Advanter Group

 

Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот для модернізації України