29 вересня в Києві відбулася публічна презентація та експертна дискусія «Потреби українського бізнесу напередодні осінньо-зимового періоду: результати досліджень і рекомендації для державної підтримки». Представники Міністерства економіки та довкілля України, аналітичних центрів і бізнес-асоціацій обговорили, як допомогти підприємствам пройти зиму в умовах посилення атак на інфраструктуру, скорочення попиту та обмежених бюджетних ресурсів.

Захід організовано KFF, ІЕД, ЕЕП за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).

Ключові цифри

• 9 з 10 підприємств уже зазнали впливу атак або перебувають під ризиком; 48% уже постраждали — прямо чи опосередковано.
• 87–91% підприємств відчувають щонайменше помірний вплив атак на логістику — насамперед через ціни на ресурси та вартість транспортування.
• 65–80% бізнесу підтримують кожен із десяти запропонованих заходів, але критичними називають три: компенсації та страхування воєнних ризиків (38%), фізичний захист складів (35%) і фінансову амортизацію удару (32%).
• 125,6 млрд грн — прямі збитки бізнесу в реєстрі Advanter Group за 1 січня — 23 вересня 2026 року (206 об’єктів). Реєстр охоплює лише близько 40% офіційної оцінки втрат, тож це нижня межа.
• 57% компаній називають головною перепоною непередбачуваність держави — частіше, ніж брак кадрів (51%) чи падіння попиту (42%).
• 45,5% підприємств ММСП витримають поточні витрати менше ніж шість місяців; у 29% — високий ризик закриття.
• 25 дій — пакет «25 дій Уряду для збереження працюючого бізнесу під ударами» від Advanter Group та Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, переданий Мінекономіки.

Що показали дослідження

Андрій Длігач, голова Kyiv Foresight Foundation, засновник Advanter Group, представив результати моніторингового дослідження стану та перспектив бізнесу. Топ-3 системних проблем — непередбачуваність держави, дефіцит кадрів і суттєве скорочення попиту. Реальні (очищені від інфляції) обороти бізнесу залишаються від’ємними: зростають лише 15% компаній, тоді як 36% скорочуються.

«Наша базова ціль — вийти на реальне зростання оборотів малого й середнього бізнесу щонайменше на 6% на рік із 2028 року. Держава має інвестувати в зростання та додану вартість, а не лише компенсувати втрачене. Це стосується і страхування воєнних ризиків», — зазначив Андрій Длігач.

За його словами, серед найефективніших державних інструментів - програма «Доступні кредити 5-7-9%», яка, втім, потребує редизайну, щоб фінансування отримували саме ті, хто його потребує, зокрема переробні та машинобудівні підприємства.  

Оксана Кузяків, виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, представила результати спеціального блоку щомісячного опитування ІЕД «Український бізнес під час війни» (хвиля 52, 17–31 серпня 2026 року): опитано 465 підприємств, з них 364 — мікро, малі та середні. Висновки перевірено на фокус-групі з представниками бізнесу та асоціацій 25 вересня. Окрім страхування, бізнес високо оцінює фінансову амортизацію (відтермінування платежів, податкові пільги) та фізичний захист складів і потужностей. Бар’єри різняться залежно від близькості до фронту: у тилових регіонах бракує інформування, у прифронтових головна перешкода - бюрократія та вимоги до документів (37%), у проміжних логістичних вузлах - низькі ліміти компенсацій (25%).

«Для малого бізнесу критично важливі швидкість і простота. Якщо компенсаційні механізми не запрацюють швидко, проблеми накопичуватимуться, як снігова куля», — підкреслила Оксана Кузяків.

Повний звіт «Підтримка бізнесом заходів політики стійкості логістики» (автори — Оксана Кузяків і Євген Ангел) буде оприлюднено найближчим часом.

Андрій Телюпа, Міністерство економіки та довкілля України, окреслив пріоритети відомства: у той час як внутрішній ринок вірогідно буде скорочуватися, основний потенціал зростання економіки держава бачить у розвитку експорту, тому фокусується на підтримці експортно орієнтованих підприємств.

«Наша мета — щоб український бізнес продовжував роботу, відновлювався і не був змушений виїжджати за кордон. Головне для нас — підтримати бізнес і дати йому можливість вижити», — наголосив Андрій Телюпа.

Серед останніх рішень він назвав розширення дії постанови №1541, а також розвиток кредитних програм для великих проєктів в межах постанови №594 - до 1 млрд грн на інвестиційні цілі - та кредитування оборотного капіталу для рітейлу.

Олександр Палазов, директор департаменту Міністерства економіки, наголосив, що в умовах жорстких бюджетних обмежень міністерство фокусується на нефінансових, регуляторних рішеннях. Готуються два законопроєкти: перший передбачає перехід від дозволів до декларацій для некритичних видів діяльності, цифровізацію решти дозволів і скасування частини з них; другий — визначення статусу та реєстру постраждалого бізнесу з відповідними програмами підтримки.

«Скажу прямо: грошей на це в бюджеті немає. Але регуляторні рішення залежать від нас, і тут ми готові працювати. Приносьте конкретну проблему, і ми візьмемо її в роботу».

Представники міністерства також повідомили, що постанови №1541 та №594 працюють як пілотні елементи єдиної «дорожньої карти» підтримки бізнесу, а на цьому тижні очікуються зміни, які дозволять переробникам отримувати пільгові кредити на обіговий капітал.

Олег Гетьман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, окреслив п’ять ключових запитів бізнесу: верховенство права та захист власності, страхування воєнних ризиків, доступ до фінансування, спрощення адміністрування та протидія корупції під час перевірок.

Учасники дискусії запропонували:

• скоригувати дизайн програми страхування воєнних ризиків - запровадити франшизу та переглянути ліміти, а також шукати менш шкідливі для економіки джерела наповнення страхового фонду;
• забезпечити максимальну прозорість фонду - як його наповнення, так і виплат;
• спростити податкове адміністрування: систему блокування податкових накладних, трудовий облік, перевірки, товарний облік;
• переглянути штрафи за порушення у сфері РРО, щоб вони не були відсотком від обороту за відсутності втрат бюджету.

Мирослав Лаба, експерт Економічної експертної платформи, звернув увагу, що зменшення адміністративного навантаження на бізнес може дати ефект, співставний із ще однією програмою «5-7-9%», - але без витрат бюджету. Мирослав зазначив, що застаріле законодавство з РРО та надмірні штрафи за порушення, які не несуть фіскальних втрат - призводять до багатомільйонних штрафів бізнесу. Необхідним є осучаснити законодавство про РРО та щодо штрафних санкцій за помилки у деклараціях, податкових накладних, фіскальних чеках.

За підсумками дискусії учасники дійшли згоди по всіх обговорених питаннях. Аналітичні центри сформують спільну позицію щодо регуляторних пропозицій і передадуть її до Мінекономіки. Міністерство висловило готовність взяти у роботу ці питання на майданчику міжвідомчої робочої групи з проблемних питань бізнесу.