Проблема детінізації підприємницької та індивідуальної трудової діяльності, а також зайнятості, потребує комплексних та діференційованих підходів в залежності від природи конкретних явищ та особливостей відповідних економічних агентів.

При цьому, суто репресивний підхід довів свою низьку ефективність навіть у розвинених країнах, не кажучи вже про країни з гіршою якістю державного управління, до яких належить і Україна. Загальне правило полягає у тому, що із зменшенням можливостей держави щодо контролю певних видів діяльності та категорій платників податків збільшується актуальність компромісних підходів до детінізації таких видів діяльності та платників.

Найбільш актуальним такий підхід є по відношенню до мікробізнесу та індивідуальної трудової діяльності: навіть у розвинених країнах практики неофіційної діяльності та приховування частини доходів у цих секторах залишається доволі поширеною, і там (на відміну від України) вони становлять левову частку тіньової економіки. Оскільки контроль за такою діяльністю не виправдовується суспільною користю від додаткових надходжень (витрати на такий контроль з боку держави та ведення відповідного обліку з боку платників, до яких додаються збитки від придушення діяльності, є чистими суспільними втратами, в той час як надходження - тільки перерозподілом суспільного продукту між макросекторами економіки), основним методом стає заохочення платників до добровільної сплати поміркованих податків у максимально спрощений спосіб, який, до того ж, легко піддається контролю. Реальною альтернативою цьому є не стільки повна сплата податків за загальною системою, як часто помилково вважають теоретики, скільки повністю неофіційна діяльність, яка має низку негативних зовнішніх ефектів, таких як погіршення загальної податкової культури, розвиток організованої злочинності та корупції у правоохоронних органах, тощо. 

В Україні роль такого механізму компромісної детінізації виконує спрощена система оподаткування та звітності для малого бізнесу (фактично - мікробізнесу), ССО. Вона довела свою ефективність у детінізації основної частини мікропідприємництва, а також частини самозайнятих, особливо  тих, що мають клієнтами підприємства чи фізичних осіб-підприємців. Проте, свого часу, у 2010 р., спроба ліквідації ССО з боку тодішнього керівництва країни і подальший компроміс, який значно ускладнив та здорожчав користування цією системою призвели до втрати 2.2 млн. легальних робочих місць у секторі мікробізнесу - з яких переважна частина перейшла у повну "тінь". Однак, необхідність реєструвати підприємницьку діяльність і подавати звіти, з ризиком перевірок та штрафів, робить навіть ССО недостатньо привабливою для осіб, що займаються індивідуальною або епізодичною трудовою діяльністю. Це зумовлює потребу у доповненні ССО ще простішим та компроміснішим механізмом легалізації, який був би привабливим для тих категорій, які сьогодні масово залишаються поза правовим полем. 

Аналітична довідка щодо компромісної детінізації для мікробізнесу - за посиланням