Щодо проєкту 8401

Фахівці аналітичних центрів проаналізували законопроєкт №8401 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” та зазначають, що проєкт містить низку позитивних новацій, забезпечує виконання Меморандуму з МВФ, але разом з тим і низку негативних норм та потребує доопрацювання до другого читання.

Зважаючи на те, що закінчення активних бойових дій до 1.07.2023 є мало ймовірним, а військовий стан продовжено принаймні до серпня 2023 - частину норм, які не мають безпосереднього впливу на обсяг бюджетних надходжень, але, при цьому, можуть негативно вплинути на умови ведення бізнесу -  треба (а) кілька з них впроваджувати тільки після скасування військового стану, (б) супроводжувати нормами, які б принаймні пом’якшили їхній негативний вплив, не завдаючи при цьому шкоди бюджетним надходженням.
Зокрема:

1. Зважаючи на те, що станом на травень проєкт 8401 не пройшов навіть перше читання, та зважаючи на високу суспільну значимість цього законопроекту, що вимагає широкого суспільного обговорення, яке теж практично не розпочиналося, він не може бути ухвалений у терміни, передбачені Бюджетним Кодексом для законів, що вступають в силу з 1 липня - вступ у дію норм проєкту у липні 2023 року суперечить діючому законодавству і є контрпродуктивним. Доцільним є перенести дату вступу у дію норм проєкту 8401 на 01.01.2024 року

2. Для територій, які постраждали - не є доцільним скасування мораторію на перевірки та низки штрафних санкцій. Необхідно продовжити передбачені зараз мораторії до кінця воєнного стану для суб'єктів господарювання, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або які є тимчасово окупованими, а також визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309.

3. На час воєнного стану незастосування штрафних санкцій за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій - дало можливість близько 1 млн підприємців малого та мікробізнесу зберегти свій бізнес, вільно відкривати та закривати за необхідності власну справу навіть у форс мажорних обставинах, в цілому позитивно вплинуло на збереження малого бізнесу в Україні. При цьому треба зазначити, що рішення про запровадження обов’язкового використання РРО підприємцями 2 та 3 гр. платників ЄП було свого часу ухвалене без належного обгрунтування, без економічних розрахунків, в рамках “турбо-режиму”. Наявні розрахунки та аналіз незалежних експертів свідчать про не оптимальність цього рішення. У випадку повернення штрафних санкцій за невикористання РРО проєктом 8401 - необхідно звузити сферу застосування РРО, зосередити застосування РРО виключно для тих ФОП, які мають високий ризик перевищення граничних лімітів ЄП 2 та 3 груп, визначивши їх за непрямими критеріями шляхом внесення  змін до ПКУ (до 2 читання до проєкту №8401) і позбавити РРО тих, хто внаслідок фізичних обмежень ніколи не зможе досягти річних лімітів 2 та 3 груп ЄП (наприклад - продавці хот-догів, кави, квітів, морозива, вчитель танців, музики тощо).

4. Звільнення від штрафів за незастосування РРО за період дії воєнного стану. Після введення в Україні воєнного стану, Верховна Рада України прийняла низку законів, в тому числі Закон України № 2118-IX та № 2120-IX якими передбачено, що «…Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів». При цьому, податкова служба трактує ці зміни таким чином, що застосування відповідних санкцій до платників податків буде здійснено, після припинення або скасування воєнного стану “заднім числом”. На даний час органами податкової служби проводяться перевірки із зазначеного питання, складаються відповідні акти, однак податкові повідомлення рішення поки не виносяться. З огляду на це пропонується чітко визначити норму щодо незастосування санкцій за період дії воєнного стану, а саме внести зміни до Закону України Про РРО - доповнивши пункт 12 новим абзацом наступного змісту: «Санкції за порушення вимог цього Закону, вчинені у період воєнного стану та протягом шести місяців після його скасування не застосовуються, крім санкцій за порушення здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів».

5. Зменшення/звільнення від штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у воєнний час.

Кабінет Міністрів України встановив, що на період карантину встановленого у зв’язку з коронавірусною інфекцією штрафів за нереєстрацію чи несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не буде. Період цей починався з 1 березня і мав завершитись в останній календарний день місяця (включно) після завершення карантину. 

Водночас з 27 травня 2022 року, згідно з Законом №2260, мораторій щодо застосування штрафів на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії COVID-карантину було відмінено. (п. 69.2 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ). Однак, не всі платники податків, мали можливість своєчасно зареєструвати в ЄРПН податкові накладні / розрахунки коригування, складені за операціями з постачання товарів / послуг, здійсненими протягом лютого–червня 2022 року, а також ті, податкові накладні, котрі не були зареєстровані до 24.02.2022 у зв'язку з тим що не працював Єдиний реєстр податкових накладних. Разом з тим підприємства виплачували заробітну плату мобілізованим працівникам, передавали матеріальні цінності для захисту держави від агресії російської федерації. У зв'язку з цим вбачається доцільним запровадити механізм зменшення розміру штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (за порушення, які не нанесли шкоди держави) на суму понесених ними витрат на оплату заробітної плати мобілізованим працівникам, наданих фінансових ресурсів на підтримку Збройних Сил України або їх повного списання. 

Також доцільним є застосування санкцій та пені у розмірі 50% за цей період.

6. Документальні податкові перевірки, які передбачає повернути законопроект мають бути виключно ризик орієнтованими, зосередженими на найбільших порушниках законодавства.

Для цього необхідно якісно визначити критерії ризику для ДПС, а також запровадити якісні результативні показники (“КРІ”) для ДПС, щоб діяльність Державної податкової служби була спрямована в першу чергу на боротьбу із схемниками і на якісні сервіси для білого бізнесу. Зокрема фахівці аналітичних центрів пропонують встановити для ДПС такі показники ефективності:

- детінізація на основі розрахованих Мінфіном (tax gap) та Мінекономіки показників, ступінь дотримання платниками податків законодавства зі сплати податків;

- ступінь задоволеності платників податків виконанням органами податкової служби сервісних функцій, у динаміці (проведення регулярних незалежних опитувань щодо задоволення платників податків послугами, наданими ДПС);

- зменшення тривалості процесів: проведення перевірок, відшкодування ПДВ, опрацювання звітності, що призведе до зменшення навантаження на платників;

- розширення сфери надання адміністративних послуг та збільшення їх кількості

(зокрема в процесі оновлення та розширення електронних послуг Е-Кабінету, приведення його функціоналу у відповідність із ст. 42-1 ПКУ);

- стан/динаміка відшкодування податку на додану вартість (у %), час на відшкодування період до періоду;

- стан/динаміка блокування податкових накладних/розрахунків коригування в рамках системи автоматичного моніторингу ( СМКОР);

- стан/динаміка податкового боргу платників податків, стан виконання судових рішень;

- стан/динаміка переплат до бюджету платників податків з основних податків та зборів (з податку на прибуток, ПДФО та інші);

- індикатор конфліктності роботи ДПС - Скарги платників податків у динаміці (кількість/сума/на центральному рівні скасовано ППР/скасовано у суді) (із розбивкою на три-чотири ключові податки).

Відповідні положення мають бути закріплені законодавчо, ці правки потрібно внести до законопроекту №8401. 

7. Постачання послуг нерезидентам. Застосування пропозицій щодо права на податковий кредит по операціям з постачання послуг нерезидентом на митній території України в залежності від результатів декларування по ПДВ за попередній податковий період - створює ризики порушення статті 45, 58, 59, 62, 192(А), 167 Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 про спільну систему податку на додану вартість. В умовах набуття Україною статусу кандидата в ЄС та забезпечення процесу європейської інтеграції України, а також підготовки до початку переговорів про членство пропозиції,  пропозиції до положень ПКУ, що створюють такі ризики - мають бути детально проаналізовані та погоджені з Єврокомісією.

Провідні аналітичні центри закликають народних депутатів врахувати пропозиції експертів та внести відповідні зміни до проєкту 8401 до 2 читання.